ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2009 р.
№ 30/291-07-8161
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О., - головуючого,
Харченка В.М., Черкащенка М.М.,
розглянувши матеріали касаційних скарг
ВАТ "Одесліфт" та Скрипника Олександра Васильовича
на рішення
господарського суду Одеської області від 23.10.2007 року
у справі господарського суду
Одеської області
за позовом
ПП "Апріорі"
до про та за зустрічним позовом до про
ТОВ "ЮСТАЛ" визнання права власності ТОВ "ЮСТАЛ" ПП "Апріорі" визнання права власності,
В засіданні взяли участь представники:
- позивача:
не з"явився,
- відповідача: - скаржника:
Заклада В.І., Савицький А.Я.,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2007 року ПП "Апріорі" звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ "ЮСТАЛ" про визнання права власності на новостворене майно, що знаходиться за адресою: м. Іллічівськ, база відпочинку "Дружба", а саме: плітку тротуарну у кількості 350 кв.м та нерухоме майно у вигляді цегельної огорожі довжиною 155 кв.м з металевими воротами і калиткою, споруди бетонної підпірної стінки з металевими сходами, декоративні бетонні огорожі навколо клумб, споруду залізобетонної естакади зі сходами і коморою.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскільки відповідач, як замовник за договором підряду від 21.04.2006 року, не оплатив вартість виконаних позивачем підрядних робіт, тому позивач в силу ст. ст. 331, 876 ЦК України є власником новоствореного ним майна.
У жовтні 2007 року ТОВ "ЮСТАЛ" звернулось до господарського суду із зустрічною позовною заявою до ПП "Апріорі" про визнання права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Іллічівськ, база відпочинку "Дружба", а саме: плітку тротуарну у кількості 350 кв.м та нерухоме майно у вигляді цегельної огорожі довжиною 155 кв.м з металевими воротами і калиткою, споруди бетонної підпірної стінки з металевими сходами, декоративні бетонні огорожі навколо клумб, споруду залізобетонної естакади зі сходами і коморою.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.10.2007 року зустрічну позовну заяву прийнято до розгляду і об"єднано для спільного розгляду із первісним позовом.
У жовтні 2007 року ПП "Апріорі" подало до господарського суду заяву, якою відмовилось від позовних вимог до ТОВ "ЮСТАЛ" про визнання права власності на новостворене майно та просило лише стягнути з відповідача судові витрати. Відмова від позовних вимог мотивована тим, що відповідач за первісним позовом повністю оплатив вартість будівельних робіт, які позивачем були виконані за договором підрядних робіт від 21.04.2006 року.
Рішенням господарського суду Одеської області від 23.10.2007 року зустрічний позов задоволено. Визнано за ТОВ "ЮСТАЛ" право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Іллічівськ, база відпочинку "Дружба", а саме: плітку тротуарну у кількості 350 кв.м та нерухоме майно у вигляді цегельної огорожі довжиною 155 кв.м з металевими воротами і калиткою, споруди бетонної підпірної стінки з металевими сходами, декоративні бетонні огорожі навколо клумб, споруду залізобетонної естакади зі сходами і коморою. Стягнуто з ТОВ "ЮСТАЛ" на користь ПП "Апріорі" 406,00 грн. судових витрат. В частині позовних вимог ПП "Апріорі" до ТОВ "ЮСТАЛ" про визнання права власності провадження у справі припинено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Скрипник Олександр Васильович та ВАТ "Одесліфт" в порядку ст. 107 ГПК України подали касаційні скарги, в яких просять рішення господарського суду Одеської області від 23.10.2007 року скасувати, провадження у справі припинити.
В обґрунтування своїх вимог скаржники посилаються на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконного рішення, а саме судом було прийнято рішення, яке стосується їх прав та обов"язків.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Зі змісту рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004р. №18-рп/2004 (v018p710-04) "У справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес)", вбачається, що "охоронюваний законом інтерес" треба розуміти як прагнення до користування конкретними та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Статтею 107 ГПК України передбачено право подати касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, зокрема, і особам, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення, що стосується їх прав і обов'язків.
Отже, до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.
Судова колегія зазначає, що оскаржуване рішення повинне безпосередньо стосуватися прав та обов’язків оскаржувача, тобто в рішенні суду повинно безпосередньо розглядатися й вирішуватися спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник або рішення містить судження про права та обов’язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
В касаційній скарзі Скрипник Олександр Васильович посилається на те, що судом при розгляді справи про визнання права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Іллічівськ, база відпочинку "Дружба", а саме: плітку тротуарну у кількості 350 кв.м та нерухоме майно у вигляді цегельної огорожі довжиною 155 кв.м з металевими воротами і калиткою, споруди бетонної підпірної стінки з металевими сходами, декоративні бетонні огорожі навколо клумб, споруду залізобетонної естакади зі сходами і коморою його, як власника садово-дачного будинку за №93, що знаходиться по вул. Приморська, в м. Іллічівську, Одеської області не було залучено до участі у справі чим порушено його права та охоронювані законом інтереси.
Однак, враховуючи, що рішення місцевого господарського суду було прийнято 23.10.2007 року, а Скрипник О.В. лише 20.12.2007 року набув право власності на садово-дачний будинк за №93, що знаходиться по вул. Приморська, в м. Іллічівську, Одеської області на підставі договору купівлі-продажу садово-дачних будинків від 20.12.2007 року, тому судова колегія вважає, що на момент прийняття судового рішення по даній справі права охоронювані законом інтереси Скрипника О.В. не були порушені.
Судова колегія вважає, що оскаржуваним судовим рішенням не було порушено права та охоронювані законом інтереси і ВАТ "Одесліфт", оскільки Іллічівським міським судом Одеської області розглядається справа за позовом ВАТ "Одесліфт" до Цуркана І.М, ТОВ "ЮСТАЛ" про витребування з незаконного володіння бази відпочинку "Дружба", предметом позову в даній справі є визнання за ТОВ "ЮСТАЛ" право власності на огорожу, тротуарну плітку, а не право власності на саму базу відпочинку "Дружба".
Враховуючи вищевикладене, судове рішення в даній справі не стосується прав і обов’язків Скрипника О.В та ВАТ "Одесліфт", а оскільки рішення місцевого господарського суду прийнято при повному, всебічному розгляді справи із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому судова колегія не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області від 23.10.2007 року у справі №30/291-07-8161 залишити без змін.
Головуючий, суддя Н.О.Кочерова Судді В.М.Харченко М.М.Черкащенко