Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення представника відповідача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

У грудні 2006 року ДП "Херсонський морський торговельний порт" пред'явлений позов про стягнення з Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" боргу у сумі 9670,97 грн., який є платою адміністративного та корабельного збору за проходження судна відповідача –теплоходу "А.Федоров" каналом позивача для навантаження вантажу у річковому порту.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2008 рішення господарського суду від 22.11.2007, яким позовні вимоги задоволені, скасоване, у позові відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що у відповідності до Положення про портові збори, зареєстрованого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 № 1544 "Про портові збори" (1544-2000-п) нарахування корабельного збору здійснюється за кожний вхід у порт і вихід з нього; адміністративний збір нараховується під час кожного заходження судна у порт.

Морський порт є державним транспортним підприємством, призначеним для обслуговування суден, пасажирів і вантажів на відведених порту території та акваторії ( стаття 73 КТМ України).

Акваторією морського порту є відведені порту водні простори, які, як і територія, надаються порту у користування (стаття 74 КТМ України).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 14 Водного кодексу України до відання Кабінету Міністрів України у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить, зокрема, розпорядження водними об'єктами загальнодержавного значення.

А тому господарський суд ухваленою постановою дійшов висновку, що встановлення меж акваторії морського торговельного порту у обов'язкових постановах Херсонського морського торговельного порту, затверджених Державним департаментом морського і річкового транспорту міністерства транспорту та зв'язку України від 16.12.2005, та погоджених із Херсонською обласною адміністрацією, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, здійснено з перевищенням повноважень, тому зазначені положення не застосовуються відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова або рішення Кабінету Міністрів України про акваторію Херсонського морського торговельного порту відсутні.

Господарський суд апеляційної інстанції відхилив посилання позивача, підтримане господарським судом першої інстанції, на Обов'язкову постанову по Херсонському морському торговельному порту 1978 року, видану на підставі статті 66 КТМ СРСР та наказу МЧФ СРСР № 39 від 11.03.1971, якими визначалася акваторія морського порту, зважаючи на таке.

Постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 №1545–ХІІ (1545-12) встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України. Обов'язкова постанова від 1978 року видана у іншому порядку, аніж врегульованого КТМ України та Водного кодексу України (213/95-ВР) порядку відведення водного простору порту, а тому є такою, що суперечить законам України.

У березні 2009 року ДП "Херсонський морський торговельний порт" звернулося до суду із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2008 за нововиявленими обставинами.

Нововиявленою обставиною, на думку заявника, є постанова Кабінету Міністрів України № 1132 від 27.12.2008 "Про надання акваторії у користування державному підприємству "Херсонський морський торговельний порт" (1132-2008-п) , якою закріплені ті ж самі межі акваторії порту позивача, що і Обов'язкова постанова 1978 року та Обов'язкова постанова 2005 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2009 (колегія суддів:С.Сотніков, С.Дикунська, П.Дзюбко) заява про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду залишена без задоволення, а постанова від 04.03.2008 у справі залишена без зміни з огляду на те, що постанова Кабінету Міністрів України "Про надання акваторії у користування державному підприємству "Херсонський морський торговельний порт" не існувала на момент ухвалення постанови суду, а тому не є нововиявленою обставиною.

Інші доводи заявника стосуються суті спору, які були предметом дослідження судом при ухваленні постанови, що набула чинності.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ДП "Херсонський морський торговельний порт" посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення процесуальних норм.

Скаржник просить ухвалу у справі скасувати, задовольнивши заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами шляхом скасування постанови суду від 04.03.2008 та залишення без зміни рішення від 22.11.2007.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, виходячи з такого.

Колегія суддів Вищого господарського суду України підтверджує правову позицію господарського суду, викладену в оскаржуваній ухвалі про те, що прийнята Кабінетом Міністрів України постанова про надання акваторії у користування позивачу після ухваленої судом постанови, не є нововиявленою обставиною.

Посилання скаржника на те, що Обов'язкова постанова по ХМТП 1978 року та Обов'язкова постанова по ХМТП 2005 року були актами, що обумовлювали правову підставу користування позивачем акваторією, є спробою заявника здійснити перевірку судового рішення, що набуло чинності поза межами, визначеної Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) процедури.