У грудні 2008 року відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" звернулось до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш" ім. Артема про стягнення 262 797, 72 грн.

В подальшому, в зв'язку з погашенням відповідачем суми основного боргу, позивачем було уточнено позовні вимоги, та відповідно до своїх остаточних вимог відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" просило суд стягнути з відповідача 1 415, 96 грн. 3% річних та 15 583, 92 грн. інфляційних втрат, які були прийняті судом до розгляду.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2009 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.2009 року провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 262 797, 72 грн. було припинено, в зв'язку із погашенням відповідачем суми основного боргу, проте стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш" ім. Артема на користь позивача 15 583, 92 грн. інфляційних втрат та 1 415, 96 грн. 3% річних, а також судові витрати по справі.

Не погоджуючись з прийнятими у справі № 35/4-09 судовими актами першої та апеляційної інстанцій, відкрите акціонерне товариство "Дніпроважпапірмаш" ім. Артема звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.2009 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2009 року та прийняти нове рішення, яким позов залишити без розгляду.

Як видно з викладеного у касаційній скарзі, відкрите акціонерне товариство "Дніпроважпапірмаш" ім. Артема вважає рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що прийняті з порушенням норм процесуального права. На думку скаржника порушення полягає в тому, що за відсутності у матеріалах справи документів, підтверджуючих наявність права підписання позову та уточнень до нього судами були прийняті рішення по суті, а не залишено позов без розгляду.

Заслухавши доповідача по справі, ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет повноти встановлення та надання їм належної правової оцінки попередніми судовими інстанціями, перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин, а також фактичних обставин справи, правильність застосування судами норм матеріального та дотримання норм процесуального права згідно вимог ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Як видно з матеріалів справи та було встановлено судами попередніх інстанцій між відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" та відкритим акціонерним товариством "Дніпроважпапірмаш" ім. Артема було укладено договір № 12-2 СПЦ (№ 016/Э), предметом якого є постачання електричної енергії відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" та її оплата відкритим акціонерним товариством "Дніпроважпапірмаш".

Як було встановлено судами, на виконання умов укладеного договору позивач по справі здійснював постачання відповідачу активної електричної енергії. Встановлені обставини цілком підтверджуються наявними у матеріалах справи звітами відповідача про споживання електричної енергії за серпень, вересень та жовтень 2008 року.

Сторони за договором у п. 4.2. дійшли згоди про те, що остаточний розрахунок здійснюється за фактично спожиту електричну енергію у розрахунковому місяці у термін до 7 числа місяця наступного за розрахунковим.

В процесі розгляду справи відповідачем було визнано та сплачено суму основного боргу, в зв'язку з чим провадження по справі в цій частині судом було припинено, проте суди дійшли висновку, що оплату за спожиту активну електроенергію відповідач здійснив з порушенням умов встановлених у договорі.

Враховуючи приписи встановлені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за якими, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, судом з відповідача на користь позивача були стягнуті 15 583, 92 грн. інфляційних втрат та 1 415, 96 грн. 3% річних .

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, висновки господарських судів попередніх інстанцій в частині визначення правової природи та змісту зобов’язальних правовідносин сторін вірними, в зв'язку з чим дійшла висновку про правильне застосування судами норм матеріального права, що визначають наслідки неналежного виконання грошових зобов’язань, та про правомірне задоволення позову.

Відносно доводів скаржника про відсутність права підпису позовної заяви, а також уточнень до неї слід зазначити, що їх зроблено без системного аналізу правових норм в їх сукупності. Так відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно зі встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Відповідно до ч. 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником; справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника, керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, через свого представника (ч. ч. 1, 2 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки позивач створений у формі відкритого акціонерного товариства, склад та повноваження його органів мають бути визначені в установчих документах товариства (ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" зі змінами та доповненнями). Водночас ч. 5 ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що правом виконувати дії від імені товариства без довіреності, в силу свого посадового становища, може бути наділений не тільки генеральний директор товариства, але й інші члени дирекції.

Як вірно зазначено у постанові суду апеляційної інстанції, ч. 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачає обов'язок позивача додати до позовної заяви документ, що підтверджує повноваження представника позивача, якщо позовну заяву підписано представником, що і було виконано позивачем при поданні позовної заяви від 28.11.2009 року про стягнення з ВАТ "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" на користь ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" суми боргу. Повноваження заступника генерального директора ВАТ "ЕК Дніпрообленерго" з корпоративної політики та правових питань Борисенка І. І. підтверджуються довіреністю № 308, виданою 01.09.2008 року генеральним директором ВАТ "ЕК Дніпрообленерго" Мартинюком А. Ф. Повноваження останнього підтверджуються випискою з протоколу засідання наглядової ради № 4 від 25.07.2008 року, наказом № 207а/103 від 25.07.2008 року та перелічені в Статуті ВАТ "ЕК Дніпрообленерго" затвердженому 03.04.2007 року, а також довідкою з ЄДРПОУ серії АА №046998 від 30.07.2008 року.

Уточнення позовних вимог від 12.02.09 року за №757 підписано заступником генерального директора з корпоративної політики та правових питань Борисенко І. І. не шляхом ксерокопіювання, оригінал вказаного уточнення знаходиться в матеріалах справи (а. с. 79), тому доводи скаржника спростовуються матеріалами справи.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказане.

Таким чином, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що розглядаючи справу суди, всебічно, повно та об’єктивно розглянули всі обставини справи в їх сукупності; належним чином проаналізували зобов’язальні правовідносини сторін, що виникли та існували між сторонами, та з урахуванням ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України дійшли законних та обґрунтованих висновків.

Як наслідок, прийняті судові рішення відповідають вимогам ст. ст. 84, 105 Господарського процесуального кодексу України та Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 29.12.76 року "Про судове рішення" (v0011700-76) зі змінами та доповненнями.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш" ім. Артема залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.20009 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.2009 року у справі №35/4-09 без змін.