Мале приватне підприємство "Екофільтр" звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Сільськогосподарського кооперативу "Миколаївка" про витребування майна із чужого незаконного володіння, а саме: металоконструкції водонапірної башти, лінії водопроводу з електрощитом і рубильником бази відпочинку "Райдуга", що розташоване в с. Миколаївка по вул. Чорноморській, 91-а Білгород-Дністровського району Одеської області.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10 лютого 2009р. у справі № 33/92-08-4730, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.03.2009р., в позові відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням та постановою, МПП "Екофільтр" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для нового розгляду, мотивуючи скаргу тим, що судами порушено норми матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як встановлено господарським судом першої та апеляційної інстанції, 26.10.1993р. між ДП "Рівнеліс" і МПП "Екофільтр" укладено договір про сумісну діяльність по експлуатації бази відпочинку, виходячи із придбання сторонами на дольовій основі майна бази відпочинку "Райдуга", яка належала "Спецстальконструкція".

17 січня 2003 року між ДП "Рівнеліспостач" та МПП "Екофільтр" укладено договір купівлі-продажу 1/2 частини спільного майна бази відпочинку "Райдуга", за яким ДП "Рівнеліспостач" продало свою частину майна МПП "Екофільтр".

Згідно акту прийому-передачі від 24 січня 2003р. ДП "Рівнеліспостач" продав МПП "Екофільтр" водонапірну башту, глибинний електронасос, труби водопроводу та електричний щиток з рубильником.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Спір виник з огляду на те, що позивач на підставі зазначених договору купівлі - продажу та акту прийому-передачі від 24.01.2003р. вважає себе власником цілісного майнового комплексу - бази відпочинку "Райдуга", невід’ємною частиною якого за його твердженням є і спірне майно, яким незаконно користується та розпоряджається відповідач.

Господарським судом попередніх інстанцій також встановлено, що відповідач, Сільськогосподарський кооператив "Миколаївка", є правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства "Миколаївка", яке в свою чергу, було правонаступником колгоспу "Більшовик" Білгород-Дністровського району Одеської області.

Спірна артскважина №838 споруджена ПМК-241 в 1989р. для питного та господарського водозабезпечення на замовлення та кошти колгоспу "Більшовик", правонаступником прав та обов’язків якого є СК "Миколаївка", що підтверджується технічним паспортом Білгород-Дністровської пересувної механізованої колони №241, якою здійснено спорудження свердловини та монтаж водопідйомного обладнання, у тому числі електричного насосу ЭЦВ6-10-140.

Належність спірного майна СК "Миколаївка" підтверджується також довідкою Приморського державного регіонального геологічного підприємства Одеської геологорозвідувальної експедиції №05/428 від 21.07.06р. та дозволом на спеціальне водокористування від 21.08.2006р., видане СК "Миколаївка" державним управлінням екології та природних ресурсів в Одеській області.

Згідно розподільчого балансу КСП "Миколаївка" Білгород-Дністровського району водонапірна башта та артсвердловина у селі Велика Балабанівка Білгород-Дністровського району Одеської області належить господарству.

Згідно довідки Виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, артсвердловина №838 з металоконструкціями водонапірної башти та лінією водопроводу, щитком та рубильником, що розташована в с. Миколаївка по вул. Чорноморській (між земельними ділянками по вул. Чорноморській, 90 "б", що належить Стойкову І.І. та по вул. Чорноморській, 94 яка належить Шавранській Т.М.) споруджена ПМК-241 на замовлення та кошти колгоспу "Більшовик", правонаступником прав та обов’язків якого, - є СК "Миколаївка".

Артсвердловина з металоконструкціями, лініями водопроводу, щитком та рубильником, розташовані на землях, що належать СК "Миколаївка" на праві користувача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, місцевим господарським судом та апеляційним господарським судом встановлені обставини справи, що підтверджуються певними доказами, яким попередні суди дали належну оцінку, правом переоцінки яких в силу приписів ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не наділена, з огляду на що висновок господарського суду першої та апеляційної інстанції про відмову в задоволенні вимог позивача за недоведеністю, колегія суддів визнає правомірним та обґрунтованим.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права, і не заперечує правильність та законність оскаржуваних судових актів, які відповідають чинному законодавству України і обставинам справи, підстави для скасування яких відсутні.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -