У лютому 2009 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Калинівка Девелопмент Ентерпрайз" (надалі – ТОВ "Калинівка Девелопмент Ентерпрайз") звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Київметалопром" (надалі –ВАТ "Київметалопром" ) про визнання неправомочними загальних зборів ВАТ "Київметалопром" від 27.01.2009, визнання недійсними протоколу загальних зборів від 27.01.2009 та рішень прийнятих на цих зборах.

Також, позивач звернувся до господарського суду першої інстанції з клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ВАТ "Київметалопром", зокрема, на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вул. Індустріальна, 7, смт. Калинівка, Васильківського району, Київської області; та об’єкти нерухомості, які знаходяться на зазначеній земельній ділянці; а також заборонити вчиняти будь-яким особам будь-які дії, направлені на виконання та/чи пов’язані з виконанням рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Київметалопром" від 27.01.2009, в тому числі, але не обмежуючись: вносити зміни в картки із зразками підписів в установах банків, зокрема в КРД "Райффайзен Банк Аваль", Філії "Відділення Промінвестбанку" в м. Комсомольськ, ТОВ "Банк Богуслав", ВАТ "Український банк реконструкції та розвитку", у зберігачів та депозитарію "ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" в органах митної служби тощо; заборонити ВАТ "Київметалопром" вчиняти наступні дії:

- відкривати нові рахунки в установах банку;

- укладати кредитні договори, отримувати кредити;

- вносити зміни до ЄДРПОУ;

- будь-які дії по розпорядженню майном, в тому числі укладати договори оренди, вносити майно до статутного фонду іншого підприємства тощо,

до набрання чинності рішення суду по даній справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.02.2009 у справі № 19/015-09 (суддя: Карпечкін Т.П.) заяву ТОВ "Калинівка Девелопмент Ентерпрайз" про забезпечення позову задоволено частково.

Постановлено накласти арешт на майно ВАТ "Київметалопром" в тому числі, але не обмежуючись: на земельну ділянку, яка розташована за адресою: вул. Індустріальна, 7, смт. Калинівка, Васильківський район, Київська область і належить ВАТ "Київметалопром" на праві власності згідно Державного акту на право власності серії ЯД № 658595 (60365);

Накласти арешт на майно ВАТ "Київметалопром" в тому числі, але не обмежуючись: на на об'єкти нерухомості, що розташовані за адресою: вул. Індустріальна, 7, смт Калинівка, Васильківський район, Київська область, а саме: (1) пункт розподільний, (2) станцію компресора, (3) склад паливно-мастильних матеріалів, (4) навіс для обладнання, (5) склади поступаючої продукції, (6) станцію помпову каналізаційну, (7) будівлю вагів автомобільних, (8) виробничий цех № 1, (9) виробничий цех № 2, (10) установку маслоохолоджуючу, (11,12) дві свердловини артезіанські, (13) ваги залізничні, (14) овочесховище, (15) галерею перехідну, (16) гараж, (17) ваги автомобільні, (18) приміщення охорони, (19) станцію помпову, (20) склад балонів, (21) автозаправочну станцію, право власності ВАТ "Київметалопром" на які підтверджується: Свідоцтвом на право власності на пункт розподільний від 09.08.1999; Свідоцтвом на право власності на станцію компресорну від 09.08.1999; Свідоцтвом на право власності на склад паливно-мастильних матеріалів від 09.08.1999; Свідоцтвом на право власності на навіс для обладнання від 09.08.1999; Свідоцтвом на право власності на склади поступаючої продукції; Свідоцтвом на право власності на станцію помпову каналізаційну від 09.08.1999; Свідоцтвом на право власності на будівлю вагів автомобільних від 09.08.1999; Свідоцтвом на право власності на виробничий цех № 1 від 09.08.1999; Свідоцтвом на право власності на виробничий цех № 2 від 09.08.1999; Свідоцтвом на право власності на установку масло охолоджуючу від 09.08.1999; Свідоцтвом на право власності на свердловину артезіанську від 09.08.1999; Свідоцтвом на право власності на свердловину артезіанську від 09.08.1999; Свідоцтвом на право власності на ваги залізничні від 09.08.1999; Свідоцтвом на право власності на овочесховище від 09.08.1999; Свідоцтвом на право власності на галерею перехідну від 09.08.1999; Свідоцтвом на право власності на гараж від 09.08.1999; Свідоцтвом на право власності на ваги автомобільні від 09.08.1999; Свідоцтвом на право власності на приміщення охорони від 09.08.1999; Свідоцтвом на право власності на станцію помпову від 09.08.1999; Свідоцтвом на право власності на склад балонів від 09.08.1999; Свідоцтвом на право власності на автозаправочну станцію.

Заборонено вчиняти будь-яким особам будь-які дії, направлені на виконання та/чи пов'язані з виконанням рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Київметалопром" від 27.01.2009, в тому числі, але не обмежуючись: вносити зміни в картки із зразками підписів в установах банків, зокрема в КРД "Райффайзен Банк Аваль", філії "Відділення Промінвестбанку" в м. Комсомольськ, ВАТ "Український банк реконструкції та розвитку", у зберігачів та депозитарію "ВАТ "Міжрегіональний Фондовий Союз", в органах митної служби тощо.

Заборонити ВАТ "Київметалопром" вчиняти наступні дії: вносити зміни до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України; вчиняти будь-які дії по розпорядженню майном ВАТ "Київметалопром", в тому числі, вносити майно ВАТ "Київметалопром" до статутного фонду інших підприємств, тощо.

В іншій частині вимог відмовити.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.04.2009 (колегія суддів: Зеленіна Н.І. –головуючий, Разіна Т.І., Ма- зур Л.М.) ухвалу господарського суду Київської області від 03.02.2009 у справі № 19/015-09 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами, відповідач - ВАТ "Київметалопром" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Київської області від 03.02.2009 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.04.2009 скасувати. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що господарськими судами порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових актів.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю - доповідача, представника відповідача та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, предметом даного спору є вимога позивача про визнання неправомочними загальних зборів акціонерів ВАТ "Київметалопром" від 27.01.2009; визнання недійсним протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ "Київметалопром" від 27.01.2009 та визнання недійсними рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Київметалопром" від 27.01.2009 з питань відкликання та обрання членів Наглядової ради товариства директора, Ревізійної комісії товариства.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд першої інстанції з посиланням на ст. ст. 66, 67 ГПК України дійшов висновку, що невжиття судом заходів по забезпеченню позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення, тому клопотання про забезпечення позову підлягає задоволенню частково.

В частині вимог щодо заборони ВАТ "Київметалопром", відкривати нові рахунки в установах банку; укладати кредитні договори, отримувати кредити; в тому числі укладати договори оренди, судом відмовлено, оскільки в разі задоволення зазначених вимог підприємство не буде мати можливості здійснювати господарську діяльність передбачену Статутом підприємства. До того ж зазначені вимоги ніяким чином не можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в разі задоволення позову, що є підставою відповідно до ст. 66 ГПК України для вжиття заходів до забезпеченню позову.

З такими висновками суду першої інстанції погодився суд апеляційної інстанції залишаючи ухвалу господарського суду Київської області без змін з тих же мотивів.

Однак, такі висновки господарських судів попередніх інстанції є передчасним, не ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону виходячи з на наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів юридичної чи фізичної особи і застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. При цьому, господарський суд у кожному конкретному випадку, як за заявою сторони, так і за власною ініціативою, оцінює доводи заявника, обставини справи та приймає відповідне рішення з урахуванням предмету позову.

Стаття 67 Господарського процесуального кодексу України містить перелік заходів, які можуть бути вжиті господарським судом для забезпечення позову, зокрема, накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; заборону відповідачеві вчиняти певні дії; заборону іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Отже, приймаючи ухвалу про накладення арешту на майно та про заборону відповідачеві та іншим особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен визначитись, як предмет спору співвідноситься з певними заходами забезпечення позову, які вимагається до застосування, і певними діями, які вимагається заборонити вчиняти, так і з доцільністю та обґрунтованістю вжиття таких заходів.

Право вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить під час розгляду спору із предмету спору, конкретних обставин та пропозиції заявника.

За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно до п. п. 1.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 № 01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову" (v2776600-06) заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов’язано вирішення питання про забезпечення позову.

До предмета доказування в даному випадку входить ймовірність припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Водночас матеріали справи не містять доказів, яким чином рішення загальних зборів товариства прийняті 27.01.2009 направлені на відчуження майна товариства на яке накладено арешт.

Оскільки предметом позову є вимога про визнання недійсним рішення загальних зборі акціонерів ВАТ "Київметалопром" від 27.01.2009, забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та заборона розпоряджатися майном ВАТ "Київметалопром" не відповідає зазначеній в законі меті для вжиття судом заходів забезпечення позову, що не вжиття саме такого заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення у даній справі.

Крім того, позивачем не обґрунтовано, як рішення ухвалені акціонерами 27.01.2009 стосуються прав та обов’язків позивача, і яким чином забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії щодо виконання рішення загальних зборів знаходиться в причинно-наслідковому зв’язку з умовою, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки не передбачають примусового виконання такого рішення.

Місцевий господарський суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмету спору, також не навів його належного правового обґрунтування щодо ускладнення або неможливості виконання рішення суду в разі задоволення позову про скасування рішення загальних зборів.

При цьому, виходячи з імовірності задоволення позову та визнання недійсним рішення загальних зборів не встановлюється обов’язок відповідача вчиняти будь-які дії. Таким чином, вжиті місцевим судом заходи забезпечення позову взагалі не перебувають у необхідному зв’язку із позовними вимогами, їх предметом.

Отже, місцевий господарський суд всупереч вимогам статті 86 Господарського процесуального кодексу України виніс немотивовану ухвалу, оскільки з її тексту і з матеріалів справи не випливає, що застосований місцевим господарським судом забезпечувальний захід є адекватним заявленим вимогам, необхідним і достатнім для забезпечення виконання судового рішення у справі, а отже таким, що відповідає приписам статті 66 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суд України дійшла висновку, що ухвалу господарського суду Київської області від 03.02.2009 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.04.2009 не можна визнати законними, а заяву позивача обґрунтованою, оскільки зазначені ухвала та постанова не відповідають вимогам чинного законодавства, а отже підлягають скасуванню із відмовою у задоволені заяви позивача про забезпечення позову; справа підлягає передачі господарському суду першої інстанції для розгляду по суті.