Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвська Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Волік І.М.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Акціонерно-комерційного банку

соціального розвитку "Укрсоцбанк" від

імені якого діє Кіровоградська обласна

філія "Укрсоцбанк"

на постанову Дніпропетровського апеляційного

господарського суду від 10.03.2009 року

у справі № 3/218

господарського суду Кіровоградської області

за позовом Житлово-будівельного кооперативу

"Молодий спеціаліст"

до Акціонерно-комерційного банку

соціального розвитку "Укрсоцбанк" від

імені якого діє Кіровоградська обласна

філія "Укрсоцбанк"

про визнання кредитного договору та додаткової

угоди недійсними

за участю представників:

позивача – Паська І.Ю., Дєткова А.А.

відповідача – Насадюка І.В.

У вересні 2008 року Житлово-будівельний кооператив "Молодий спеціаліст" звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", від імені якого діє Кіровоградська обласна філія "Укрсоцбанк", про визнання недійсними кредитного договору від 24.05.1994 року та додаткової угоди до нього від 04.03.1996 р., укладених між ними.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 01.12.2008 року (суддя Болгар Н.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.03.2009 року (судді: Білецька Л.М., Науменко І.М., Прокопець Т.В.) рішення першої інстанції у даній справі скасовано та прийнято нове рішення про визнання недійсними кредитного договору №16а від 24.05.1994 року і додаткової угоди до нього №2 від 04.03.1996 року, укладених між Житлово-будівельним кооперативом "Молодий спеціаліст" та Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", від якого діє Кіровоградська обласна філія " Укрсоцбанк".

В касаційній скарзі Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк", від імені якого діє Кіровоградська обласна філія "Укрсоцбанк", просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.03.2009 року, а рішення господарського суду Кіровоградської області від 01.12.2008 року у даній справі залишити без змін, посилаючись на те, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 103, ч. 1 ст. 104, ч. 2 ст. 105 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення місцевого господарського суду повністю або частково і прийняти нове рішення. Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з’ясування обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Апеляційний господарський суд у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, у постанові повинен зазначити доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції.

Разом з тим, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду зазначеним вимогам закону не відповідає.

Так, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та задовольняючи позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу "Молодий спеціаліст" про визнання недійсними спірного кредитного договору та додаткової угоди до нього, судом апеляційної інстанції зроблено висновок про відсутність волевиявлення позивача при укладенні цих договорів.

При цьому, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, проаналізувавши норми ст.ст. 179, 180, 181, 202, 207, 208 та ст.ст. 203, 215 ЦК України, звернув увагу на те, що судом першої інстанції не застосовано матеріальний закон, який підлягав застосуванню до спірних відносин та вказав, що позивач неодноразово надавав письмові пояснення у справі, в яких посилався на норми закону, як на підставу своїх позовних вимог.

Однак, такі висновки суду апеляційної інстанції є помилковими.

Судовий захист майнових інтересів осіб, названих у ст. 1 ГПК України, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 ГК України здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання правочину недійсним.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У статті 215 цього ж Кодексу визначаються загальні правові засади визнання правочину недійсним. В силу вказаної норми правовою підставою для визнання правочину недійсним є недодержання однією стороною чи всіма сторонами вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вирішуючи по суті переданий на розгляд господарського суду спір про визнання недійсним договору, суд повинен з’ясувати, зокрема, підстави для визнання недійсним договору, оскільки недійсність правочину може наступати лише з певним порушенням закону.

При вирішенні даного спору наведені обставини, що мають істотне значення для справи, були детально з’ясовані судом першої інстанції.

Як встановлено місцевим господарським судом, між сторонами у справі укладено кредитний договір № 16а від 24.05.1994 року, за умовами якого обласна дирекція АКБ "Укрсоцбанк" від якого діє Кіровоградська обласна філія "Укрсоцбанк" зобов'язалася надати ЖБК "Молодий спеціаліст" довгостроковий (на строк 120 місяців) за рахунок ресурсів банку безпроцентний кредит на суму сорок три мільярди двісті мільйонів карбованців на будівництво. Згідно умов додаткової угоди №2 від 04.03.1996 року до цього договору обласна дирекція АКБ "Укрсоцбанк" зобов'язалася надати ЖБК "Молодий спеціаліст" на будівництво кооперативного житлового будинку в м. Кіровограді по вул. Перемоги, 24 кредит на суму 72 910 млн. крб. строком на 10 років з травня 1994 року з оплатою 50 процентів річних.

В позовній заяві позивач посилався на те, що лише 06.04.2007 року дізнався про існування справи № 17/101, у якій за рішенням господарського суду Кіровоградської області задоволені вимоги АКБ "Укрсоцбанк" про стягнення з ЖБК "Молодий спеціаліст" заборгованості по кредитному договору у сумі 723 328,77 грн., та справи № 10/41 про банкрутство ЖБК "Молодий спеціаліст", провадження в якій порушено за заявою АКБ "Укрсоцбанк".

При цьому, у справі № 17/101 господарським судом Кіровоградської області при перегляді рішення від 13.06.2006 року за нововиявленими обставинами призначалась судова технічно-почеркознавча експертиза, за висновками якої встановлено, що перша сторінка договору № 16а від 24.05.1994 року виконана за допомогою монтажу, а друга і третя сторінки монтажу не піддавались; у додатковій угоді до названого договору № 2 від 04.03.1996 року друга сторінка виконана шляхом монтажу; підписи у вказаному договору та додатковій угоді від імені Закржевської Г.С. виконані різними особами; договір № 16 від 24.05.1994 року монтажу не піддавався, а перша сторінка договору № 16 від 24.05.1994 року частково послугувала для першої сторінки договору № 16а від 24.05.1994 року.

Підставами для визнання спірного договору та додатку до нього недійсними позивач вказував на наявність нововиявленої обставини про те, що оспорюваний кредитний договір складено із різних сторінок, що ставить під сумнів його існування та наявність боргу.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 27.06.2008 року в задоволенні заяви Житлово-будівельного кооперативу "Молодий спеціаліст" про перегляд рішення цього ж суду від 13.06.2006 року за нововиявленими у справі №17/101 відмовлено, а вказане рішення залишено без змін.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд повно та всебічно дослідив всі суттєві обставини справи, правильно встановив відсутність підстав для визнання недійсними спірного договору та додаткової угоди до нього з мотивів, зазначених позивачем у позовній заяві.

При цьому, суд першої інстанції, посилаючись на норми статті 153 Цивільного кодексу Української РСР, яка діяла на час укладення спірного договору, ч. 1 ст. 683 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, вказав, що у разі недосягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору, такий договір не є укладеним, а неукладений договір не може бути визнаний недійсним.

Також господарським судом Кіровоградської області зазначено, що позивач не виклав і не довів підстав для визнання договору недійсним, а вищевказаний висновок судового експерта не є такою підставою.

Крім того, позивачем не виконано обов"язку, в силу статті 33 ГПК України, щодо надання доказів невідповідності вказаних договорів конкретним нормам права, що є наслідком для визнання договору недійсним.

Дані висновки суду відповідають вимогам закону, встановленим судом обставинам та ґрунтуються на матеріалах справи.

Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В порушення вказаних вимог, позивачем не доведено підстав визнання недійсними кредитного договору №16а від 24.05.1994 року та додаткової угоди до нього №2 від 04.03.1996 року, укладених між Житлово-будівельним кооперативом "Молодий спеціаліст" та Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" від якого діє Кіровоградська обласна філія "Укрсоцбанк", оскільки посилання на те, що спірний договір не містить істотних умов та деякі його аркуші є підробленими, не є підставою, в силу статті 215 ЦК України, для визнання їх недійсними, а порушення інших норм права при укладенні вказаного договору позивачем не зазначено.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що суд першої інстанції в порядку ст.ст. 43, 47, 43 ГПК України (1798-12) врахував наведене: всебічно, повно і об’єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази та керуючись законом, дійшов вірного висновку про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог і прийняв обгрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову, яке відповідає положенням ст. 84 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) зі змінами та доповненнями.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" від імені якого діє Кіровоградська обласна філія "Укрсоцбанк" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.03.2009 року у справі № 3/218 скасувати.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 01.12.2008 року у справі №3/218 залишити в силі.