Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кривди Д.С.,

суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

від прокуратури: Попенко О.С.

розглянувши касаційне подання Заступника прокурора Харківської області

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2009р. у справі № 61/61-08 Господарського суду Харківської області

за позовом Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель

до Ізюмської районної державної адміністрації

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старт"

про визнання недійсним договору,

Харківський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Ізюмської районної державної адміністрації та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старт" про визнання недійсним попереднього договору оренди земельної ділянки від 14.05.2008р.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.01.2009р. (суддя В.В.Рильова) позов задоволено повністю, визнано недійсним попередній договір від 14.05.2008р. про надання Ізюмською районною державною адміністрацією Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Старт" в оренду земельної ділянки площею 32,9га, розташованої на території Вірнопільської сільської ради Ізюмського району Харківської області за межами населеного пункту із земель державного резервного фонду, стягнуто з Ізюмської районної державної адміністрації на користь Державного бюджету України 42,50 грн. державного мита, стягнуто з Ізюмської районної державної адміністрації на користь Державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59,00 грн., стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старт" на користь Державного бюджету України 42,50 грн. державного мита, стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старт" на користь Державного бюджету України 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Харківської області від 13.01.2009р., Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Старт" подало апеляційну скаргу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2009р. (судді: В.П.Бондаренко, Л.М.Камишева, В.В.Лакіза) апеляційну скаргу задоволено, рішення Господарського суду Харківської області від 13.01.2009р. скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2009р., заступник прокурора Харківської області вніс касаційне подання, в якому просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2009р. та залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 13.01.2009р. Свою вимогу заступник прокурора Харківської області мотивує тим, що господарським судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Сторони не скористались правом, наданим ст. 22 ГПК України щодо участі їх представників у судовому засіданні. Про час і місце розгляду касаційної скарги були повідомлені.

Розглянувши касаційне подання, перевіривши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційне подання заступника прокурора Харківської області підлягає задоволенню частково.

Правові засади оренди землі встановлені ст. 2 Законом України "Про оренду землі", ч. 1 якої визначено:

"Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (2768-14) , Цивільним кодексом України (435-15) , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.".

Правила щодо попереднього договору встановлені ст. 635 ЦК України, якою встановлено:

"Попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

2. Сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

3. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.".

Господарським судом встановлено:

14.05.2008р. між відповідачами: Ізюмською районною державною адміністрацією та СТОВ "Старт" було укладено попередній договір про укладення договору оренди земельної ділянки загальною площею 32,9га, розташованої на території Вірнопільської сільської ради Ізюмського району Харківської області.

Пунктом 1 вказаного договору сторони зобов’язались протягом 2008 року, але не пізніше 25.12.2008р., укласти договір оренди земельної ділянки, загальною площею 32,9га, а саме: ріллі площею 32,9га, поле VII першої ґрунтозахисної сівозміни, із земель державного резервного фонду, розташованої натериторії Вірнопільської сільської ради та зареєструвати його в Ізюмській районній філії Харківського регіонального центру державного земельного кадастру.

Відповідно до п. 2 вказаного договору відповідач –Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю зобов’язався за власні кошти виготовити проектно-технічну документацію, необхідну для укладення договору оренди земельної ділянки, що зазначена вище.

Порядок укладення договору оренди землі встановлений, зокрема, ст. 16 Закону України "Про оренду землі", згідно ч. 2 якої у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України (2768-14) , або за результатами аукціону.

Проте, вирішуючи даний спір, господарський суд попередніх інстанцій не досліджував обставин щодо того до якої форми власності належить відповідна земельна ділянка та чи приймалося відповідним органом рішення, у порядку, що передбачений Земельним кодексом України (2768-14) .

Згідно ст. 21 Закону України "Про оренду землі", у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю" (2535-12) ). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю" (2535-12) ; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю" (2535-12) . Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.

Проте, вирішуючи даний спір, господарський суд попередніх інстанцій не досліджував обставин щодо відповідності орендної плати, встановленої сторонами за попереднім договором, вимогам ст. 21 Закону України "Про оренду землі".

Наведене свідчить про неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційне подання заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 13.01.2009р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2009р. у справі № 61/61-08 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.