розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-посередницької фірми "Укрвнешторг" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2009р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.03.2009р. у справі № 20/264-08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Приазов’я" до Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-посередницької фірми "Укрвнешторг" про стягнення 93 114,03 грн.,

за участю представників:

Позивача: не з’явився,

Відповідача: не з’явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Надра Приазов’я" (далі –ТОВ "Надра Приазов’я", Позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-посередницької фірми "Укрвнешторг" (далі –ТОВ ТПФ "Укрвнешторг", Відповідач), з урахуванням уточнених позовних вимог, про стягнення 98 200,01 грн., з яких: 90000 грн. –авансовий платіж, 5897,30 грн. –втрати від інфляції і 1213,60 грн. –3% річних.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2009р. позов ТОВ "Надра Приазов’я" було задоволено частково: стягнуто з Відповідача на користь Позивача 90000,00 грн. попередньої оплати та судові витрати по справі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.03.2009р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2009р. було змінено, а саме: стягнуто з Відповідача на користь Позивача 90000,00 грн. попередньої оплати, 5897,70 грн. інфляційних втрат, 1213,60 –3% річних та судові витрати по справі.

У поданій касаційній скарзі Відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 14.05.2008р. між ТОВ "Надра Приазов’я" (Замовник ) та ТОВ ТПФ "Укрвнешторг" (Виконавець) було укладено договір № 0514 (далі –Договір), відповідно до умов якого (п.п. 1.1, 1.2.) якого Замовник доручає, а Виконавець зобов’язується виготовити та поставити Замовнику обладнання відповідно до специфікації –млин динамічного подрібнення МДІ-10 (додаток № 1). Умови та строки поставки, а також вартість обладнання зазначені в специфікації.

Згідно п.п. 2.2.4 - 2.2.6 Договору за результатами випробування обладнання складається акт та висновок. При позитивних результатах випробування Замовник зобов’язаний виплатити Виконавцю всю вартість обладнання згідно договору. При негативних результатах випробувань Замовник зобов’язаний повернути обладнання на склад Виконавця протягом 15 календарних днів після підписання акту згідно п. 2.2.4 Договору.

Відповідно до п.п. 3.1 - 3.2.3 Договору сторони погодили, що вартість обладнання (млин МДІ-10 в комплекті) становить 250000 грн. (згідно специфікації –300000 грн., в тому числі –ПДВ в розмірі 50000 грн.). Платежі по Договору здійснюються в наступному порядку: 30% вартості млина МДІ-10 в комплекті, згідно специфікації Замовник оплачує авансовим платежом на протязі 5-ти банківських днів після підписання Договору. Решту суми вартості замовлення за Договором Замовник оплачує Виконавцю після позитивних результатів випробувань та підписання акту згідно п. 2.2.4 Договору на протязі 5-ти банківських днів. При негативних результатах випробувань та підписання акту згідно п. 2.2.4 Договору Виконавець повертає Замовнику авансовий платіж по п. 3.2.1 Договору на протязі 5-ти банківських днів після підписання акту. Замовник повертає отримане в рамках Договору обладнання на склад Виконавця.

Також, згідно п. 7.1 Договору, він вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Крім того, до Договору, як додаток № 1, що є його невід’ємною частиною, було оформлено та підписано сторонами специфікацію, згідно якої вартість обладнання –млину динамічного подрібнення МДІ-10 становить 300000 грн. (в тому числі ПДВ 20%, що становить 50000 грн.), з терміном його поставки –45 робочих днів з дня отримання авансового платежу з правом дострокової поставки. Умови поставки –EXW м. Дніпропетровськ.

На виконання вказаних умов Договору, Позивач 20.05.2008р. перерахував Відповідачу в якості авансового платежу (передоплати) за обладнання –млин динамічного подрібнення МДП-10 90000 грн., яке 29.07.2008р. було отримано Позивачем.

В подальшому, після проведення випробувань отриманого обладнання (млина), за участю представників сторін, як це передбачалося умовами Договору, 19.08.2008р. було підписано відповідний протокол, без будь-яких зауважень щодо викладених в ньому висновків, згідно якого, поставлене Позивачу обладнання не відповідає заявленим умовам, викладеним в інструкції по експлуатації та паспортній характеристиці.

Предметом спору у даній справі є вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 90000,00 грн. авансового платежу (передоплати), 5897,30 грн. інфляційних нарахувань і 3% річних в розмірі 1213,60 грн.

Суд першої інстанції, посилаючись на те, що поставлений Позивачу товар (обладнання) не відповідав його якості, визначеній умовами Договору, в той час, як Відповідач не виконав своїх зобов’язань по поверненню суми авансового платежу, дійшов висновку про те, що позов в частині повернення авансового платежу (попередньої оплати), слід задовольнити.

Щодо стягнення суми втрат від інфляції та 3% річних, то суд першої інстанції посилаючись на те, що обов’язок по поверненню авансового платежу не є грошовим зобов’язанням, в розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України (435-15) ), вважав за можливе відмовити в задоволенні цієї частини позову.

Суд апеляційної інстанції, погодившись з висновками суду першої інстанції в частині задоволення вимог Позивача про стягнення на його користь з Відповідача суми перерахованого авансового платежу (попередньої оплати), в той же час, посилаючись на те, що оскільки Договором (п.3.2.3) передбачався обов’язок Відповідача по перерахуванню Позивачу саме грошових коштів, отриманих в якості передоплати протягом 5-ти банківських днів після підписання акту, то таке зобов’язання необхідно вважати грошовим, а тому позовні вимоги в частині стягнення 5897,30 грн. втрат від інфляції і 3% річних в розмірі 1213,60 грн. також підлягають задоволенню, у зв’язку із чим, прийшов до висновку, що рішення суду першої інстанції у даній справі, необхідно змінити.

Вказані висновки суду апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, із дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятого у справі апеляційною інстанцією судового рішення, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 - 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-посередницької фірми "Укрвнешторг" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.03.2009р. у справі № 20/264-08 –без змін.