Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросфера" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золота криниця" про стягнення основного боргу в сумі 85186,33 грн., індексації в розмірі 3626,00 грн., пені в сумі 3842,79 грн. та відсотків по товарному кредиту в розмірі 5844,25 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.12.2008 року позовні вимоги задоволені частково.

Доповідач: Волковицька Н.О.

Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золота криниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" суму 94873,37 грн. (основний борг у сумі 85186,33 грн., пеню в сумі 3842,79 грн., відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 5844,25 грн.) та відповідні судові витрати.

У задоволенні позовних вимог про стягнення суми індексації згідно пункту 4.5 договору в розмірі 3626,00 грн. відмовлено.

За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.02.2009 року залишене без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросфера" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.02.2009 року повністю, а рішення господарського суду Донецької області від 24.12.2008 року змінити в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення суми індексації в розмірі 3626,00 грн. стягнувши цю суму з відповідача.

На думку скаржника судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні рішення та постанови було порушено норми матеріального права в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

Скаржник зазначає, що суди невірно визначили, що датою платежу є дата, зазначена на відповідному платіжному документі, яким підтверджується факт здійснення платежу та вважає, що дата платежу - це дата, коли платіж повинен бути здійснений на підставі строку, встановленого договором або дата, коли сторона має право вимагати здійснення платежу, якщо платіж не було здійснено у встановлений договором або законом строк.

Заслухавши суддю –доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу №58-СЧО від 22.01.2008 року, згідно пункту 1.1 якого продавець (ТОВ "Агросфера") зобов'язується передати, а покупець (СТОВ "Золота криниця") прийняти та оплатити насіннєвий матеріал відповідно до умов договору (а.с.11-12).

Згідно пунктів 3.1, 3.2 договору купівлі-продажу №58-СЧО від 22.01.2008 року конкретний асортимент, кількість, ціна, термін поставки кожної партії товару наведені у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору, загальна сума якого складається із суми всіх специфікацій, підписаних в рамках цього договору.

Додатковою угодою №1 від 05.05.2008 року (а.с.15) сторони виклали пункт .4.1 та п.4.2 договору купівлі продажу в іншій редакції, якими передбачили, що Покупець згідно умов договору повинен до дати передачі товару перерахувати на поточний рахунок Продавця суму попередньої оплати у розмірі 5% від суми вартості всього товару по специфікації, а на залишок заборгованості Продавець надає Покупцю товарний кредит з наступним графіком його оплати:

- 25% від суми вартості всього товару по специфікації, Покупець має сплатити до 10.06.2008 року;

- 30% від суми вартості всього товару по специфікації, Покупець має сплатити до 25.08.2008 року;

- 40% від суми вартості всього товару по специфікації, Покупець має сплатити до 25.10.2008 року;

Товарний кредит надається на умовах сплати 0,01% річних за користування товарним кредитом.

Пунктом 11.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту підписання обома сторонами і діє до 30.11.2008 року, а в частині розрахунків - до повного виконання Покупцем своїх зобов’язань за договором.

На виконання умов договору купівлі-продажу, за специфікаціями №№1,2 від 22.01.2008 року та на підставі видаткових накладних №010428/00 від 01.04.2008 року та №050504/09 від 05.05.2008 року позивач передав, а відповідач, через свого представника - Волосюк Н.В., який діяв за довіреностями серії ЯОИ №337390 від 01.04.2008 року та серії ЯОИ №3337398 від 05.05.2008 року, прийняв визначений специфікаціями товар на загальну суму 98186,33 грн. (а.с.13-14, 16-17, 19-20).

Судами встановлено, що банківськими виписками по рахунку ТОВ "Агросфера" доведено здійснення оплати частково в сумі 13000,00 грн. (а.с.22-27).

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, пені та відсотків за користування товарним кредитом суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд виходив із доведеності вимог та керувались статтями 526, 530, 611, 612, 692, 694 Цивільного кодексу України.

В частині стягнення індексації в розмірі 3626,00грн. на підставі пункту 4.5 договору, суди проаналізували його зміст та дійшли висновку, що проіндексована сума платежу встановлюється як (А1/АО) х СП = ПСП, де А1 - офіційний курс долара США на дату платежу; АО - офіційний курс долара США на дату підписання договору; СП - сума поточного платежу; ПСП - проіндексована сума платежу, але показник А1 в формулі неможливо визначити станом на момент пред'явлення позову, оскільки фактично платіж не було здійснено, отже позивач безпідставно застосував офіційний курс долару на 10.11.2008 року, як на дату платежу.

Касаційна інстанція не може погодитись з таким висновком, оскільки відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Так, поза увагою господарських судів як першої так і апеляційної інстанції залишились обставини, пов'язані із застосуванням пункту 4.5 договору, а саме визначення дати платежу, яка передбачена пунктом 2 додаткової угоди від 05.05.2009 року (а.с. 15).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарськими судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для частково скасування ухвалених у справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають частковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Донецької області від 24.12.2008 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.02.2009 року у справі № 15/204 господарського суду Донецької області скасувати в частині відмови у стягненні 3626, 00 грн.