Постановою господарського суду Харківської області від 12.01.2009 року визнано Фізичну особу –підприємця Воробйова С. С. код 3056609932 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі № Б-19/210-08, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Шиндель Ю. І., та зобов'язано ліквідатора за результатами виконаної роботи по ліквідації підприємства - банкрута подати до суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута.

На виконання вимог вищезазначеної постанови ліквідатор надав суду звіт про проведену роботу по ліквідації Фізичної особи –підприємця Воробйова С. С. та ліквідаційний баланс банкрута.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.04.2009 року затверджено поданий ліквідатором звіт та ліквідаційний баланс банкрута та припинено провадження у справі про банкрутство Фізичної особи –підприємця Воробйова С. С. код 3056609932.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду Державна податкова інспекція у Фрунзенському районі міста Харкова звернулась до Вищого господарського суду України з касаційної скаргою на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.04.2009 року, з посиланням на порушення судом норм процесуального та матеріального права при затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.06.2009 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.04.2009 року прийнято до провадження та призначено скаргу до розгляду.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволення з наступних підстав.

Згідно зі ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав підчас розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні ( Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11 (v0011700-76) ).

Звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або встановлює неможливість задоволення вимог конкретних кредиторів та приймає рішення про його ліквідацію та припинення провадження у справі.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вбачається, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу.

Відповідно ст. 3-1 ГПК при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Відповідно ст. 32 Закону після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Отже, законодавцем передбачено обов’язковий перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із звітом ліквідатора та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).

Судом першої інстанції неналежно досліджено здійснення ліквідатором передбачених чинним законодавством заходів з ліквідації боржника та виконання ним своїх обов’язків під час ліквідаційної процедури, у зв'язку з чим суд дійшов передчасного висновку про відповідність звіту ліквідатора вимогам Закону.

До звіту ліквідатора додано реєстр вимог кредиторів Фізичної особи –підприємця Воробйова С. С. в якому зазначається вимоги лише одного кредитора –Фізичної особи –підприємця Галецького І.М. з вимогами на суму 5 000 грн.

Заява про банкрутство Фізичної особи –підприємця Воробйова С. С. була подана до суду у зв'язку з неможливість сплатити кредиторську заборгованість на загальну суму 209 500 грн., яка виникла внаслідок договору поставки між СПД Воробйовим С. С. та ТОВ "Фармацевтична компанія "МЕЛЛИТА".Однак ТОВ "Фармацевтична компанія "МЕЛЛИТА" як кредитор боржника у звіті ліквідатора взагалі не значиться, що порушує права можливого кредитора боржника.

Усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаются в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Відповідно до ст. 212 Господарського Кодексу України у випадках, передбачених законом, щодо неплатоспроможного боржника застосовуються такі процедури: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

З метою врегулювання заборгованості неплатоспроможного боржника у процедурах, зазначених у статті 212 Господарського Кодексу України, використовуються майнові активи, які належать йому на підставі речових та зобов'язальних прав, а також права інтелектуальної власності, як це передбачено ст. 213 Господарського Кодексу України.

В звіті ліквідатора вказано, що за Фізичною особою –підприємцем Воробйовим С. С. зареєстровано право власності на квартиру №101 по вул. Сонячній, 11 у м. Харкові.

В порушення вимог ст. 33, 34, 43 ГПК України господарським судом не було надано належної оцінки зазначеним фактам, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

В порушені вимог вказаної ст. 32 Закону до звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу не додано показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації).

Згідно ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Ухвала господарського суду Харківської області від 10.04.2009 року про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі про банкрутство Фізичної особи –підприємця Воробйова С. С. вищезазначеним вимогам не відповідає.

Враховуючи вищезазначене колегія суддів прийшла до висновку, що судом не повно та не всебічно досліджено матеріали справи та що суд передчасно дійшов до висновку, що звіт ліквідатора відповідає вимогам закону тому колегія вважає, що ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд на стадію ліквідаційної процедури.

При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін та учасників провадження у даній справі і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.04.2009 року у справі №Б-19/210-08 задовольнити частково.