Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді М.В.Кузьменка,

судді І.М.Васищака,

судді В.М.Палій,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Інститут біохімічних технологій"

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.04.2009р.

у справі №1/152-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Інститут біохімічних технологій"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Варта"

про визнання недійсним акту виконаних робіт,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.04.2009р. (головуючий, суддя Виноградник О.М., судді Джихур О.В., Лисенко О.М.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Інститут біохімічних технологій" у прийнятті до провадження апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2009р. про порушення провадження у справі №1/152-09.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з огляду на приписи ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, ухвали про порушення провадження у справі оскарженню не підлягають.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм процесуального права, та направити апеляційну скаргу товариства до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для розгляду по суті.

Колегія суддів, приймаючи до уваги, що в силу положень ч.2 ст. 111-13 ГПК України, касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскаржуваного судового акту, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

За приписами ст. 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Отже, Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ст. 22 ГПК України (права та обов’язки сторін), сторони мають право оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим кодексом порядку.

В силу статті 106 ГПК України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені у апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Статтею 64 ГПК України встановлено, що суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі.

Права сторін на оскарження ухвали про порушення провадження у справі дана норма не передбачає.

Колегією суддів встановлено, що позивачем оскаржувалася в апеляційному порядку ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2009р. про порушення провадження у справі №1/152-09. Вказана ухвала винесена на підставі ст. 64 ГПК України.

Оскільки права сторін на оскарження такої ухвали стаття 64 ГПК України не передбачає, то колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про відмову у прийнятті апеляційної скарги ТОВ "Інститут біохімічних технологій" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2009р. у справі №1/152-09, яка не підлягає оскарженню.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду про відмову у прийнятті апеляційної скарги позивача на ухвалу суду першої інстанції, яка не підлягала оскарженню, відповідає вимогам Конституції України (254к/96-ВР) (ч.2 ст.6), де передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Керуючись статтями 106, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут біохімічних технологій" залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.04.2009р. у справі №1/152-09 - без змін.