розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення господарського суду Львівської області від 20.08.2008р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.03.2009р.

у справі №19/58 господарського суду Львівської області

за позовом ОСОБА_1

до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю

"Науково-виробнича фірма "Вітагал",

третя особа Державний реєстратор виконавчого комітету Львівської

міської ради у Франківському районі м. Львова

про визнання недійсним рішення зборів учасників та скасування державної реєстрації

за участю представників:

ОСОБА_1 – ОСОБА_1;

ТОВ "Науково-виробнича фірма "Вітагал" – не з’явилися;

ОСОБА_2 – не з’явилися;

ОСОБА_3 – не з’явилися;

ОСОБА_4 – не з’явилися;

ОСОБА_5 – ОСОБА_6;

Державного реєстратора виконавчого комітету Львівської міської ради у Франківському районі м. Львова – не з’явилися

29.08.2006р. ОСОБА_1 звернувся до Галицького районного суду м. Львова з позовом та просив суд:

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма Вітагал", проведені 28.08.2003р.;

- скасувати державну реєстрацію нової редакції статуту ТОВ "Науково-виробнича фірма "Вітагал" від 17.11.2003р., запис №01501.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що:

- його не було повідомлено передбаченим статутом способом про час і місце скликання загальних зборів, а також не ознайомлено з порядком денним таких зборів;

- спірні рішення прийняті на зборах, у яких брали участь учасники, які володіють менш ніж 60% голосів, отже, відповідні рішення не могли бути підставою для державної реєстрації змін до установчих документів товариства (т.1 а.с.3-4).

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 22.11.2006р., яка прийнята у попередньому судовому засіданні, вказана позовна заява направлена за територіальною підсудністю Франківському районному суду м. Львова (т.1 а.с.34).

Ухвалою Франківського районного суду м Львова від 26.06.2007р. зазначена справа прийнята до провадження (т.1 а.с.36).

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 27.12.2007р. справа передана до господарського суду Львівської області (т.1 а.с.47).

Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.02.2008р. порушено провадження у даній справі (т.2 а.с.1).

До прийняття рішення у даній справі, позивач подав заяву про доповнення позовних вимог у якій просив також зобов’язати ТОВ "Науково-виробнича фірма "Вітагал" у місячний термін з дня набрання рішенням законної сили подати державному реєстратору Львівської міської ради документи для проведення державної реєстрації змін до установчих документів товариства (т.2 а.с.98-89).

Відповідач у справі – ТОВ "Науково-виробнича фірма "Вітагал" у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що зазначені збори скликані і проведені відповідно до вимог чинного законодавства, а рішення на таких зборах прийняті з урахуванням вимог ст. 60 Закону України "Про господарські товариства". При цьому, позивач підписав таке рішення та нову редакцію статуту (т.1 а.с.31-32).

Відповідач у справі – Управління державної реєстрації Львівської міської ради у відзиві на позов вказуючи на те, що, відповідно до норм Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" (755-15) , скасування державної реєстрації не належить до його компетенції, а здійснюється державним реєстратором, просив замінити неналежного відповідача належним (т.2 а.с.52-53).

Відповідач у справі – ОСОБА_3 у відзиві на позов зазначив, що не був присутній при проведенні загальних зборів, на яких прийняті спірні рішення, оскільки перебував за межами м. Львова, а підписав відповідний протокол значно пізніше (т.2 а.с.81).

Відповідач у справі – ОСОБА_4 у відзиві на позов зазначив, що не є учасником товариства, у зв’язку з чим є неналежним відповідачем у справі. Крім того, відповідач зазначив, що перебував за межами м. Львова в день проведення зборів 28.08.2003р. і не був присутній на них, а текст протоколу підписав пізніше (т.2 а.с.82).

Відповідач у справі – ОСОБА_5 у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, вказуючи на те, що:

- позивач як генеральний директор товариства на момент скликання відповідних зборів сам організовував скликання та проведення таких зборів;

- протокол зборів учасників від 28.08.2003р. підписаний особисто всіма засновниками;

- нова редакція статуту товариства, яка затверджена на таких зборах, підписана саме позивачем;

- справжність підпису учасників на новій редакції статуту засвідчена нотаріально;

-державна реєстрація змін до установчих документів проведена у повній відповідності з чинним законодавством (т.2 а..с121-123).

Ухвалою господарського суду Львівської області від 29.05.2008р. за клопотанням позивача до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору залучено Державного реєстратора виконавчого комітету Львівської міської ради у Франківському району м. Львова (а.с.110-111, т.2 а.с.138-139).

Також ухвалою господарського суду Львівської області від 29.052008р. виключено із складу відповідачів Управління державної реєстрації Львівської міської ради (т.2 а.с.112-113).

Рішенням господарського суду Львівської області від 20.08.2008р. позов задоволено частково. Відповідно до рішення суду:

- скасовано рішення загальних зборів учасників ТОВ "Науково-виробнича фірма "Вітагал", зафіксовані у протоколі №30 від 28.08.2008р.;

- скасовано державну реєстрацію нової редакції статуту та установчого договору ТОВ "Вітагал" від 17.11.2003р. (реєстраційний напис №01501);

-в іншій частині позову відмовлено (т.2 а.с.157-162).

Задовольняючи заявлені позовні вимоги в частині скасування рішень загальних зборів засновників ТОВ "Вітагал", прийнятих 28.08.2003р., суд першої інстанції виходив з того, що відповідні збори проведені з порушенням процедури скликання, оскільки учасники товариства –ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на зборах присутні не були, реєстру учасників не підписували, повідомлень про проведення зборів не отримували.

Вимоги в частині скасування реєстрації нової редакції статуту задоволені з огляду на те, що рішення зборів учасників щодо затвердження нової редакції до статуту є недійсними.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.03.2009р. рішення господарського суду Львівської області від 20.08.2008р. залишено без змін (т.3 а.с.92-95).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ОСОБА_5 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а у задоволенні позову відмовити.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач у справі –ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу, вважаючи її доводи безпідставними, просить прийняті у справі судові акти залишити без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

28.08.2003р. проведено загальні збори учасників ТОВ "Науково-виробнича фірма "Вітагал", на яких прийняті ряд рішень, зафіксованих у протоколі №30, у т.ч. щодо внесення змін до установчих документів товариства.

Одним із предметом спору у даній справі є дійсність рішень, прийнятих на таких зборах.

Звертаючись з відповідним позовом до суду, позивач –ОСОБА_1, посилається на порушення його суб’єктивних матеріальних прав як учасника товариства брати участь в управління справами товариства та інших прав, визначених ст. 10 Закону України "Про господарські товариства". Зокрема, позивач вказує на те, що рішення, прийняті на таких зборах, є недійсними, оскільки про час і місце проведення відповідних зборів учасники товариства не були повідомлені та участі у них не приймали.

Розглядаючи даний спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції та, переглядаючи прийняте рішення в апеляційному порядку, апеляційна інстанція встановили наступні обставини.

На момент проведення зборів учасників, на яких прийняті спірні рішення, учасниками товариства були: ОСОБА_1 з часткою у статутному фонді - 25,003%; ОСОБА_3 з часткою у статутному фонді –24,999%; ОСОБА_4 з часткою у статутному фонді – 24,999%; ОСОБА_2 з часткою у статутному фонді –24,999%.

На загальних зборах учасників 28.08.2003р., як встановили суди, учасники товариства –ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 присутні не були, реєстру учасників не підписували. Зазначене стало підставою для висновку суду першої інстанції, який підтриманий апеляційною інстанцією, про те, що рішення, прийняті на таких зборах, є недійсними, враховуючи порушення порядку їх проведення та неправомочність.

Разом з тим, такий висновок судів є передчасним, оскільки судами не з’ясовані на підставі належних та допустимих доказів всі обставини справи, які підлягали встановленню для правильного вирішення спору у даній справі.

Так, факт відсутності учасників товариства встановлений судами першої та апеляційної інстанцій на підставі: довідки начальника відділу охорони від 18.08.2004р., відповідно до якої за журналом обліку відвідувачів на прохідній НВП "Карат" 28.08.2003р. на підприємство "Вітагал" не проходили учасники товариства; відзивів ОСОБА_3, ОСОБА_4, у яких вони вказали, що не були у м. Львові 28.08.2003р., не отримували повідомлень про проведення відповідних зборів та не були присутні на них.

Однак, в силу ч.1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.3 ст. 43 ГПК України, визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідачами у справі –ОСОБА_3, ОСОБА_4 не надано доказів перебування їх на момент проведення зборів за межами м. Львова, на що вони посилаються, визнаючи доводи позивача. Відповідні докази, в порушення вимог ст.ст. 47, 38 ГПК України, судом першої інстанції не витребувані у зазначених осіб та не оцінені у сукупності з іншими зібраними у справі доказами.

Крім того, висновку про те, що, оскільки 28.08.2003р. учасники товариства не проходили через прохідну НВП "Карат", вони не були присутні на загальних зборах товариства, суд першої інстанції дійшов без врахування того, що чинне законодавство не встановлює обов’язкових вимог щодо місця проведення зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

При цьому, на підставі якого доказу суд першої інстанції дійшов висновку про те, що такі збори мали проводитись саме у цьому місці, у рішенні суду, в порушення вимог п.3 ч.1 ст. 84 ГПК України, не зазначено.

Між тим, згідно ст. 32 ГПК України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, встановлюються господарським судом на підставі доказів.

В силу ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Із змісту ч.5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства", вбачається, що про місце проведення зборів учасники товариства повідомляються передбаченим статутом способом.

Таким чином, допустимим доказом місця проведення загальних зборів учасників товариства може бути лише відповідне повідомлення, зміст якого визначений головою виконавчого органу товариства.

Також, під час дослідження відповідного питання, судами першої та апеляційної інстанції не досліджені положення статуту ТОВ "Науково-виробнича фірма "Вітагал" щодо можливості прийняття рішення шляхом опитування (ст.18 статуту), що відповідає вимогам ч.4 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства".

Відповідно до ч.4 ст.60 Закону, у випадках, передбачених установчими документами або затвердженими товариством правилами процедури, допускається прийняття рішення методом опитування. У цьому разі проект рішення або питання для голосування надсилається учасникам, які повинні у письмовій формі сповістити щодо нього свою думку.

Положення вищевказаної норми передбачають можливість прийняття рішення учасниками товариства навіть без фактичного зібрання в одному місці.

Як вбачається з матеріалів справи, фактично позивач посилається на фальсифікацію протоколу відповідних зборів, разом з тим, відповідні доводи повинні бути підтверджені належними та допустимим доказами відповідно до вимог ст. 33, 34 ГПК України.

Крім того, приймаючи рішення у даній справі, суд першої інстанції, що не виправлено апеляційною інстанцією, в порушення вимог ст. 47 ГПК України, не надав оцінки доводам відповідачів ТОВ "Науково-виробнича фірма "Вітагал" та ОСОБА_5, які вказували на те, що позивачем на виконання рішення, яке прийнято на цих же загальних зборах, укладено договір з ОСОБА_5 від 06.11.2003р. про відступлення шляхом купівлі-продажу частини частки у статутному фонді ТОВ "Науково-виробнича фірма "Вітагал", який посвідчено нотаріально (т.1 а.с.31-32, т.2 а.с.121-123, т.1 а.с.49).

Також, судом першої інстанції, що не усунуто апеляційною інстанцією, не з’ясовано, з урахуванням частки позивача у статутному фонді товариства, чи могли істотно вплинути голоси, якими володіє позивач, на оспорювані рішення, які прийняті на таких загальних зборах товариства та правомочність таких зборів, враховуючи те, що інші учасники товариства, які, як вказує позивач не були присутні на відповідних зборах, про порушення своїх прав такими рішеннями не заявляють.

Неповне дослідження обставин, що мають значення для повного та об’єктивного вирішення спору є порушенням ст. 47 ГПК України.

Принцип об’єктивної істини, тобто обґрунтованості висновків, викладених у судовому акті, реалізується також положеннями ст.ст. 38, 43 ГПК України та рядом інших норм ГПК України (1798-12) .

Вказані порушення норм процесуального права судом першої інстанції, які не виправлені апеляційною інстанцією, не можуть бути усунуті касаційною інстанцією з огляду на межі перегляду справи у касаційній інстанції, встановлені ст. 1117 ГПК України.

Враховуючи наведене, рішення господарського суду Львівської області від 20.08.2008р. та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 31.03.2007р. підлягають скасуванню, а справа - –передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України (1798-12) , колегія суддів

1. Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 20.08.2008р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.03.2009р. у справі №19/58 скасувати.