Ухвалою господарського суду Сумської області від 26.01.2008 року порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Спартак" за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово –фінансової компанії "Прометей" в порядку статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" . Розпорядником майна боржника призначено –арбітражного керуючого Закорка В. В.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.09.2008 року за результатами підготовчого засідання визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора –ТОВ ПФК "Прометей" в сумі 1827535 грн. та зобов’язано ініціюючого кредитора надати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення судом провадження у справі про банкрутство ВАТ "Спартак".

Оголошення про порушення провадження по справі № 8/26-08 ВАТ "Спартак" опубліковано в газеті "Голос України"від 13.09.2008 року № 174 (4424) .

Управління майном Сумської обласної ради звернулось до господарського суду з заявою про визнання кредиторської заборгованості в розмірі 450 000 грн., що виникла на підставі договору купівлі-продажу акцій №109 від 27.12.2004 року та договору від 10.02.2005 року за №113.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.02.2009 року, розглянувши реєстр та заяви кредиторів, суд відмовив Управлінню майном Сумської обласної в задоволенні його заяви, оскільки вимоги цього кредитора витікають із зобов’язання перед ним як учасником боржника-юридичної особи з посиланням на ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06 квітня 2009 у справі № 8/26-08 ( Колегія суддів: Істоміна О.А., Білоусова Я. О., Пуль О. А.) ухвалу господарського суду Сумської області від 26 лютого 2009 року у справі № 8/26-08 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Управління майном Сумської обласної ради звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, згідно якої просив скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06 квітня 2009 у справі № 8/26-08.

Колегія суддів Вищого господарського суду України,переглянувши в касаційному порядку постанову Харківського апеляційного господарського суду на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

В розумінні ст. 1 Закону кредитором визнається юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника; грошовим зобов’язанням є зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством; до складу грошових зобов’язань боржника не зараховуються зобов’язання перед засновниками (учасниками) боржника –юридичної особи, що виникли з такої участі.

У відповідності до ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон) до господарського суду протягом тридцяти денного строку після офіційної публікації про порушення справи про банкрутство боржника конкурсні кредитори зобов’язані звернутися з грошовими вимогами до боржника.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 15 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника ї які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на зборах ( комітеті) кредиторів.

Управління майном Сумської обласної в порядку ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звернулось до господарського суду Сумської області з заявою про визнання кредитором на суму 450 000 грн. З посиланням на те,що Управління капітального будівництва Управління майном Сумської обласної ради має у встановленому порядку вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника, на підставі договору купівлі –продажу акцій № 109 від 27.12.2004 року, кредитор придбав 2500 шт. акцій боржника на загальну номінальну вартість 250000 грн., що підтверджується тимчасовим свідоцтвом №109 від 10.02.2005 року та згідно договору купівлі –продажу акцій №113 від 30.05.2007 року 2000 шт. акцій на загальну номінальну вартість 200000 грн., що підтверджується тимчасовим свідоцтвом №113 від 31.05.2007 року. Окрім того скаржник згодо повідомив суд, що 10.02.2005 року ним проведено авансовий платіж у розмірі 100% загальної вартості акцій кількістю 250 шт. та 31.05.2007 року проведено авансовий платіж у розмірі 100% загальної вартості акцій кількістю 2000 шт. та надало копію платіжних доручень №1 від 01.06.2007 року, №610 від 27.12.2004 року.

22.12.2008 року скаржником надано до господарського суду заяву про надання доказів щодо грошової заборгованості перед ним боржника з доданими до неї документами, з яких вбачається, що боржником не виконані умови договору купівлі-продажу щодо передачі акцій, у зв’язку з чим сторони погодились на розірвання укладених договорів.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вимоги заявлені скаржником витікають з зобов'язань перед учасниками боржника.

Акція засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, порядок випуску (розміщення, реєстрації) акцій здійснюється у встановленому законодавством про цінні папери порядку.

Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції відносини між товариством та його учасниками, у тому числі щодо придбання часток у статутному фонді товариства, та зобов’язання, які витікають у зв’язку з придбанням акцій під час їх розміщення акціонерним товариством, вирішуються поза межами справи про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до вищевказаних договорів купівлі - продажу скаржник придбав і оплатив 4500 простих іменних акцій під час розміщення додаткової емісії акцій ВАТ "Спартак". На момент розгляду справи про банкрутство в попередньому засіданні господарського суду реєстрація випуску акцій додаткової емісії ВАТ "Спартак" у встановленому законом про цінні папери порядку не відбулася, загальними зборами акціонерів результати підписки акцій шостої емісії не затверджені, загальними зборами приймалося рішення про продовження терміну шостої емісії акцій.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор —юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів). Грошовим зобов'язанням, як визначено в цій же статті Закону (2343-12) , є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника —юридичної особи, що виникли з такої участі.

Таким чином, доводи касаційної скарги Управління майном Сумської обласної не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Відтак, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відповідність оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції вимогам чинного законодавства та відсутність підстав для її зміни або скасування.