на рішення господарського суду Київської області від 15.12.2008 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.03.2009 р. у справі № 13/286-08

за участю представників:

позивача: не з’явились;

відповідача: не з’явились

Рішенням господарського суду Київської області від 15.12.2008 р. у справі № 13/286-08 (суддя Наріжний С.Ю.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.03.2009 р. (судді Разіна Т.І., Мазур Л.М., Чорногуз М.Г.), позов задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "Виробничо-комерційного товариства "Супутник" (надалі за текстом –"ТОВ "Супутник") на користь ТОВ "Херсонський машинобудівний завод" (надалі за текстом –"Завод") 261 105,20 грн. пені, 65 672,88 грн. відсотків та судові витрати.

Не погоджуючись із прийнятими судовими актами ТОВ "Супутник" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Сторони, згідно з приписами ст. 111-4 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.08.2007 р. між Заводом (продавець) та ТОВ "Супутник" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 9У-14/07 від 01.08.2007 р. (надалі за текстом –"Договір"), відповідно до умов якого відповідач отримав від позивача 5 комбайнів зернозбиральних "Славутич" КЗС-9-1 з кондиціонерами, зерновою жниваркою, візком для перевезення жниварки, платформою підбирачем, капотом, двигуном ЯМЗ-238 вартістю 2 895 000 грн.

Розділом 5 Договору (п.п. 5.1, 5.2) врегульовано, що покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця протягом 60 днів з дня поставки Товару.

Рішенням господарського суду Київської області від 19.06.2008 р. по справі № 19/204-08, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.09.2008 р., встановлено отримання відповідачем за актом приймання-передачі № 1017 від 02.08.2007 р. товару за Договором та розірвано останній з підстав неналежного виконання ТОВ "Супутник" умов договору щодо оплати за отриманий товар у визначений п.п. 5.1, 5.2 Договору строк.

У відповідності до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України сторони у п. 7.3 Договору передбачили відповідальність ТОВ "Супутник" за порушення строків оплати товару у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період нарахування пені від суми боргу за кожен календарний день прострочення платежу. При цьому, згідно ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Враховуючи зазначене, господарськими судами мотивовано встановлено, що сума пені за період з 01.10.2007 р. до 31.03.2008 р. складає 261 105,20 грн., та задоволено позовні вимоги в цій частині.

Стаття 536 ЦК України передбачає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов’язань. Частина 2 статті 536 ЦК України встановлює, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

В той же час, якщо сторони в договорі не перебачили сплату процентів річних та їх розмір, застосовуються норми, що їх містить ст. 625 ЦК України, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком господарських судів про обґрунтованість заявлених вимог щодо стягнення 65 672,88 грн. 3 % річних за період з 01.10.2007 р. по 02.07.2008 р.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що господарським судом в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом норм законодавства при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Київської області від 15.12.2008 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.03.2009 р. у справі № 13/286-08 залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне товариство "Супутник" –без задоволення.