Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники :

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.01.2009 (суддя Лепеха Г.А.) продовжено строк процедури розпорядження майном боржника до 22.03.2009, продовжено строк повноважень розпорядника майна ВАТ "Одеський завод "Центролит" арбітражного керуючого Гавриша Ю.В. до 22.03.2009, зобов'язано учасників провадження виконати вимоги цієї ухвали.

Фонд державного майна України звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Одеської області від 29.01.2009, в якій просив скасувати ухвалу в частині продовження строку повноважень розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Гавриш Ю.В.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 02.03.2009 (судді: Воронюк О.Л., Савицький Я.Ф., Лашин В.В.) відмовлено Фонду державного майна України у прийнятті до розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 29.01.2009 з посиланням на ст. 106 ГПК України, а саме на те, що ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Фонд державного майна України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 02.03.2009.

В обґрунтування касаційної скарги заявник послався на порушення судом апеляційної інстанції при винесенні оскарженої ухвали норм процесуального права, зокрема: ст. 129 Конституції України, ст. 86, ст. 104, ст. 106 ГПК України. Заявник зазначив, що судом першої інстанції не було розглянуто клопотання Фонду державного майна України, в якому повідомлялось про неналежне виконання розпорядником майна арбітражним керуючим Гавришем Ю.В. своїх повноважень відповідно до діючого законодавства з питань банкрутства. Фондом державного майна України зазначено, що Одеським відділом з питань банкрутства виявлено за період з 30.01.2007 по 28.01.2009 ряд порушень арбітражним керуючим Гавришем Ю.В. Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (абз.1, 4, 5, 6 ч.9 ст.13, абз.11 ст.20) та п.3.1. ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих від 04.05.2001 372/49. Суд апеляційної інстанції, на думку скаржника, на вищенаведені обставини уваги не звернув, а тому оскаржувана ухвала винесена при неповному з'ясуванні всіх обставин справи.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Арбітражний керуючий Гавриш Ю.В. 22.01.2009 звернувся до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном та строку повноважень розпорядника майна арбітражного керуючого Гавриш Ю.В.

Відповідно до п.7 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна призначається на строк не більше ніж на шість місяців. Цей строк може бути продовжений або скорочений судом за клопотанням комітету кредиторів чи самого розпорядника майна або власника (органу, уповноваженого управляти майном) боржника. Таким чином, продовження терміну процедури розпорядження майном та повноважень розпорядника майна є правом суду та застосовується за наявності достатніх підстав, про які суд зазначає у своєму рішенні.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 106 ГПК України, ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Відповідно до ч.1, 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відсутність у Господарському процесуальному кодексі України (1798-12) та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) вказівки на можливість оскарженні ухвали про продовження повноважень розпорядника майна не може бути підставою для відмови у прийнятті апеляційної скарги при відсутності прямої заборони на її оскарження.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа –передачі на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Фонду державного майна України задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 02.03.2009 у справі № 17-2-7-24-32-21-2-18/01-1015 скасувати.

Справу передати на розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.