Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.11.2008 порушено провадження у справі про банкрутство фірми "Пет Інтернешнл" в порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Одеської області від 09.02.2009 року (суддя Лепеха Г.А.) фірму "Пет Інтернешнл" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Ананьєва Сергія Павловича, зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційну процедуру.

Арбітражний керуючий Воловик Сергій Володимирович звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову господарського суду Одеської області від 09.02.2009 в частині призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Ананьєва С.П., прийняти рішення, яким призначити ліквідатором фірми "Пет Інтернешнл" арбітражного керуючого Воловика С.В.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.03.2009 (судді: Лашин В.В., Єрмілов Г.А., Воронюк О.Л.) апеляційну скаргу арбітражного керуючого Воловика С.В. задоволено, скасовано постанову господарського суду Одеської області від 09.02.2009 в частині призначення ліквідатором фірми "Пет Інтернешнл" арбітражного керуючого Ананьєва С.П., в решті постанову залишено без змін, справу передано до господарського суду Одеської області для подальшого розгляду.

Постанова мотивована тим, що судом першої інстанції при призначенні ліквідатора банкрута всупереч приписам ст. 43 ГПК України не було взагалі розглянуто кандидатуру ліквідатора, запропоновану кредитором ВАТ "Кредитпромбанк".

Арбітражний керуючий Ананьєв Сергій Павлович звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.03.2009, постанову господарського суду Одеської області від 09.02.2009 залишити без змін.

В обґрунтування своєї скарги заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст.ст. 1, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 91 ГПК України.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

З матеріалів справи вбачається, що директор фірми "Пет Інтернешнл" (Дочірнього приватного підприємства "Кристал –Дістриб'ютерc ") Слободяник Р.М. звернувся до місцевого господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство фірми "Пет Інтернешнл"(Дочірнього приватного підприємства "Кристал –Дістриб'ютерc ") (надалі фірма "Пет Інтернешнл"). В заяві про порушення провадження у справі про банкрутство заявник зазначив, що безспірною є заборгованість перед Одеською філією ВАТ "Кредитпромбанк". В матеріалах справа є заява ВАТ "Кредитпромбанк" про визнання грошових вимог до боржника.

Отже в силу приписів ст.1, ст.51 Закону ВАТ "Кредитпромбанк" є кредитором боржника, а, отже, і учасником провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, доводи скаржника, що клопотання ВАТ "Кредитпромбанк" про призначення ліквідатора у цій справі є таким, що не підлягає розгляду, оскільки ВАТ "Кредитпромбанк" не є учасником провадження у цій справі, спростовуються вищевикладеним.

Частиною 2 статті 51 Закону передбачено, що за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора.

Відповідно до ч.1 ст.3-1 Закону якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.

Таким чином, право призначати арбітражного керуючого (ліквідатора) належить суду, проте в силу приписів ст. ст. 43, 84 ГПК України, п.1, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11 "Про судове рішення" (v0011700-76) суд повинен належним чином обґрунтувати призначення ліквідатора банкрута та вмотивовано відхилити, за наявності, інші кандидатури арбітражних керуючих.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 09.12.2008 кредитор ВАТ "Кредитпромбанк" звернувся до господарського суду з клопотанням про призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Воловика С.В., зазначивши, що останній має повну юридичну освіту, великий досвід роботи, вагомі показники роботи у попередніх справах про банкрутство суб`єктів господарювання та всі можливості брати участь у даній справі (т.1 а.с. 148-149). З відповідною заявою про участь у справі про банкрутство фірми "Пет Інтернешнл" в якості ліквідатора звернувся й арбітражний керуючий Воловик С.В. (т.1 а.с. 151)

До господарського суду Одеської області надійшла 09.02.2009 заява від арбітражного керуючого Ананьєва С.П. про призначення ліквідатором фірми "Пет Інтернешнл".

Таким чином, до місцевого господарського суду із заявами про призначення ліквідатором у справі звернулися два арбітражні керуючі.

Суд першої інстанції кандидатуру Воловика С.В. не розглянув, мотивів її відхилення в постанові не навів, призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Ананьєва С.П., виходячи з того, що вибір кандидатури ліквідатора є виключною прерогативою суду.

Відповідно до ч.1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постанова суду першої інстанції всупереч приписам ст. 43, 84 ГПК України не містить оцінки наявних доказів у справі, з її тексту не вбачається у який саме спосіб суд дійшов висновку щодо необхідності призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Ананьєва С.П., клопотання кредитора ВАТ "Кредитпромбанк" про призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Воловика С.В. взагалі судом не розглядалось.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що постанова Одеського апеляційного господарського суду є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.