ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2009 р.
№ 6-15/37-08-811
( Додатково див. постанову Одеського апеляційного господарського суду (rs3712590) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Добролюбової Т.В.
суддів
Дроботової Т.Б., Швеця В.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області
на постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.09
у справі
№6-15/37-08-811
за позовом
Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області
до
Закритого акціонерного товариства "Перший лікеро-горілчаний завод"
третя особа
Міністерство аграрної політки
про
зобов'язання змінити умови договору
В судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Донець Т.М. –дов. від 19.02.09;
від відповідача і третьої особи: не з'явились, повідомлені належно про час і місце розгляду касаційної скарги.
Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 01.07.09, у зв’язку з відпусткою судді Гоголь Т.Г., для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В.- головуючого, Дроботової Т.Б., Швеця В.О.
Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області у березні 2008 року заявлений позов, з урахуванням змін, до Закритого акціонерного товариства "Перший лікеро-горілчаний завод" про зобов’язання внести зміни до договору оренди цілісного майнового комплексу від 01.10.01 в редакції позивача. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав, що ним з відповідачем 01.10.01 укладено договір оренди цілісного майнового комплексу ДП "Одеський лікеро-горілчаний завод" терміном на 10 років із орендною ставкою 8%, передбаченою Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786 (786-95-п) . Також позивач наголошував, що при застосуванні такого розміру орендної ставки використовувався Національний класифікатор України (Класифікатор видів економічної діяльності), тому орендна плата на момент укладання договору становила 13836 грн без ПДВ за базовий місяць. Проте, в зв'язку з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.06 №1846 "Про внесення змін до Методики розрахунку порядку використання плати за оренду державного майна" (1846-2006-п) орендна ставка за використання цілісного майнового комплексу відповідача повинна становити 10%, а орендна плата без урахування ПДВ за базовий місяць - 26477 грн. З метою приведення умов договору оренди у відповідність з нормами чинного законодавства позивач надіслав відповідачеві претензію від 21.12.07 про внесення змін до договору оренди від 01.10.01 цілісного майнового комплексу. Однак відповідачем зміни до договору не підписані. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на приписи статей 611, 625, 651 Цивільного кодексу України, статей 10, 18, 19, 21, частини 3 статті 26, статті 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.04.08, ухваленим суддею Петровою В.С., у задоволенні позовних вимог відмовлено. Суд, вмотивовуючи рішення, дійшов висновку про порушення позивачем порядку внесення змін до договору оренди, передбаченого статтею 188 Господарського кодексу України. Суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог також з огляду на те, що орендні ставки мають діяти з 01.01.07, між тим, відповідачем орендна плата за 2007 рік сплачена в повному обсязі, при цьому, відповідно до частини 3 статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Водночас, суд першої інстанції зазначив про незмінність стану об’єкта оренди, тому визнав помилковим посилання позивача на приписи статті 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
За касаційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області Вищий господарський суд України переглянув оскаржуване рішення у справі та постановою від 04.09.08 скасував його, а справу скерував на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому, касаційна інстанція виходила з того, що місцевим судом порушені приписи чинного законодавства, припущена неповнота судового дослідження.
При новому розгляді справи рішенням Господарського суду Одеської області від 17.12.08, ухваленим суддею Демешиним О.А., у задоволенні позову відмовлено. Суд виходив з того, що розмір орендної плати за користування цілісними майновими комплексами державних підприємств за договорами, укладеними до 01.01.07, не підлягає обов'язковому перегляду у 2007 році.
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Бойко Л.І. - головуючого, Величко Т.А., Жукова А.М., постановою від 24.02.09, перевірене рішення суду першої інстанції залишив без змін, а апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області залишив без задоволення. В постанові зазначено про погодження сторонами розміру орендної плати за ставкою 10% на майбутнє згідно договору про внесення змін від 02.06.08.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, як прийняту з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог та зобов’язання відповідача підписати договір про внесення змін до договору оренди. Обґрунтовуючи свої доводи, скаржник вказує на порушення судом першої інстанції приписів статті 117 Конституції України, статті 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік". Заявник наголошує на тому, що Методика розрахунку порядку використання плати за оренду державного майна, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786 (786-95-п) , є обов'язковою для виконання усіма суб'єктами орендних відносин без виключення, що на його думку, спростовує висновок суду про зворотнє.
Від Закритого акціонерного товариства "Перший лікеро –горілчаний завод", Міністерства аграрної політики України відзивів на касаційну скаргу судом не отримано.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В. та пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції приписів чинного законодавства відзначає наступне.
Господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що Закрите акціонерне товариство "Перший лікеро - горілчаний завод" є орендарем цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства "Одеський лікеро - горілчаний завод" на підставі договору оренди від 01.10.01 укладеного з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області –орендодавцем. Умовами договору передбачалось, що орендна плата за користування цілісним майновим комплексом визначена на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786 (786-95-п) , і складає без ПДВ за базовий місяць оренди - 13836 грн з орендною ставкою 8%. Додатковою угодою №1 від 01.10.07 продовжено дію цього договору до 01.10.2021. Предметом позову у даній справі є вимога Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області до Закритого акціонерного товариства "Перший лікеро - горілчаний завод" про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу від 01.10.01 в частині збільшення плати за оренду. Відносини щодо оренди державного майна регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) .
Частиною 1 статті 1 цього Закону врегульовано організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
Відповідно до частини 1 статті 2 вказаного Закону орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. За змістом статей 10, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" однією з істотних умов договору оренди є, зокрема, орендна плата (з урахуванням її індексації), яка встановлюється згідно з методикою розрахунку орендної плати. Для об'єктів, що перебувають у державній власності така Методика визначається Кабінетом Міністрів України. Правила щодо зміни розмірів орендної плати встановлені статтею 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно якої розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України. Спори з питань зміни орендної плати вирішуються відповідно до чинного законодавства.
Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу сторони, зокрема, у випадку встановленому законодавчими актами України. З 01.07.07 набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , статтею 118 якого унормовано: "Установити, що у 2007 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах. Орендна плата за державне та комунальне майно визначається відповідно до її ринкової вартості у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Надати право Кабінету Міністрів України затверджувати індикативні ставки орендної плати для державного та комунального майна, яке передається в оренду в містах обласного значення, містах Києві та Севастополі. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до 1 січня 2007 року (крім договорів на оренду державного та комунального майна, укладених бюджетними установами, Пенсійним фондом України та його органами, а також щодо цілісних майнових комплексів), у шестимісячний термін підлягають обов'язковому перегляду відповідно до встановленої норми".
Таким чином, приписами цієї правової норми надано право Кабінету Міністрів України затверджувати індикативні ставки орендної плати для державного та комунального майна, яке передається в оренду та зобов’язано орендодавців у шестимісячний термін з моменту набрання даним законом чинності здійснити відповідно до даної правової норми перегляд договорів, що укладені до 01.01.07. Перегляд договорів оренди здійснюється в частині розміру орендної плати відповідно до встановлених Методикою орендних ставок. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.06 №1846 "Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна" (1846-2006-п) внесено зміни в зазначену методику та визначено 10% орендну ставку за використання цілісними майновими комплексами державних підприємств лікеро-горілчаної та виробничої промисловості.
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку перегляду договорів оренди нерухомого державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 18.01.07 №43 (z0099-07) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.02.07 за №99/13366 (z0099-07) , орендодавці повинні письмово попередити всіх орендарів про перегляд договору оренди в частині орендної плати. Перегляд договорів має бути здійснений шляхом укладення додаткових угод до договорів оренди в строки, передбачені графіком перегляду договорів, розробленим Фондом державного майна України. Судами установлено, що позивач 21.12.07 звернувся до відповідача з претензією №1/8479, в якій просив підписати договір про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу від 01.10.2001, в редакції позивача, проте відповідач листом від 12.02.08 №274 відмовив йому у підписанні цього договору. Між тим, 02.06.08 сторони уклали договір про внесення змін до спірного договору оренди, яким збільшили розмір орендної плати з 01.01.08.
Враховуючи те, що сторони за договором оренди переглянули умови договору оренди і збільшили орендну плату з дати отримання пропозиції позивача, суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в позові. За таких обставин справи, доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.
З огляду на зазначене, постанова у справі залишається без змін, а касаційна скарга –без задоволення.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.09 у справі №6-15/37-08-811 залишити без змін.
Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т.Добролюбова
Судді Т.Дроботова
В.Швець