Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Згідно з Розпорядженням Вищого господарського суду України № 02.03-10/380 від 01 липня 2009 року у зв'язку з відпусткою судді Гоголь Т.Г. для розгляду касаційної скарги у цій справі сформовано колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. (головуючого), Дроботової Т.Б., Швеця В.О.

за участю представників сторін від:

позивача: Харченко О.В. (дов. від 05.06.09),

відповідача 1): не з'явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги,

відповідача 2): не з'явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги,

У лютому 2008 року Приватне підприємство "Фірма "Аідер" звернулося з позовом до Пісочинської селищної ради та Приватного підприємства "Інвестленд-2007" про визнання права користування земельною ділянкою площею 6 га за адресою Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Весела, 55 та про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 7,9909 га від 08.10.07, укладеного між Пісочинською селищною радою та ПП "Інвестленд-2007".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.05.08, винесеною суддею Светлічним О.В., позов залишено без розгляду на підставі статті 81 Господарського процесуального кодексу України, так як позивач не надав витребуваних судом документів та проекту відведення земельної ділянки, яка була передана йому в користування, що не дає можливості індивідуалізувати земельну ділянку, яка знаходиться в користуванні позивача із земельною ділянкою, переданої в оренду ПП "Інвестленд" та в судове засідання не з’явився.

Харківський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Бондаренка В.П. –головуючого, Лакізи В.В., Камишевої Л.М., постановою від 30.07.08 ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.05.08 скасував, а справу направив для розгляду до Господарського суду Харківської області. Судовий акт вмотивований посиланнями на положення статей 43, 75 Господарського процесуального кодексу України відповідно до яких суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, а справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Судом апеляційної інстанції встановлено, що господарським судом Харківської області від позивача не витребовувався проект відведення земельної ділянки, а позивач надав суду усі наявні в нього документи.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.03.09, винесеним суддею Швед Е.Ю., в задоволенні позову ПП фірми "Лідер" відмовлено. Судовий акт вмотивований посиланням на положення статей 19, 123, 124 Земельного кодексу України, статті 15 Закону України "Про оренду землі".

Не погоджуючись з прийнятою апеляційним господарським судом постановою від 30.07.08, ПП фірма "Лідер" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.05.08 залишити в силі. Скаржник вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального права, зокрема статті 81 Господарського процесуального кодексу України, вказуючи про те, що господарський суд залишає позов без розгляду, зокрема, у випадку, якщо представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представника позивача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами процесуальних норм, відзначає наступне.

Відповідно до приписів пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору; або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду, і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору. У цьому приписі встановлено процесуальну санкцію за невиконання вимог суду: 1) неподання позивачем документів, які витребувані судом і необхідні для вирішення спору; 2) представник позивача не з'явився на виклик господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору. У разі неподання витребуваних судом документів суд не вправі залишити позов без розгляду, якщо визнає причини неподання документів поважними. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов’язаний з’ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об’єктивно оцінити їх поважність. При цьому наслідки такого дослідження обов’язково відображаються у мотивувальній частині ухвали. Якщо ж представник позивача не з'явився в судове засідання, але його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи по суті, суд не повинен залишати позов без розгляду, а має розглянути справу по суті.

Як вбачається зі змісту ухвали Господарського суду Харківської області від 29.05.08, в останній не зазначено обґрунтування причин неявки представника позивача та неподання витребуваних документів, не встановлено їх поважність чи неповажність. Водночас вказана ухвала не містить і обґрунтування того, що відсутність представника позивача та неподання витребуваних документів дійсно перешкоджає вирішенню спору по суті. За приписами статті 38 Господарського процесуального кодексу України якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Статтею 34 названого Кодексу унормовано, що належними є ті докази, які мають значення для справи. Окрім того, статтею 75 Господарського процесуального кодексу України встановлені правила вирішення спору при неподанні витребуваних судом матеріалів. Так, якщо відзив і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Місцевий господарський суд помилково не врахував даної процесуальної норми. Таким чином, залишаючи позов без розгляду, господарський суд, всупереч приписам статті 19 Конституції України, обмежив заявника у здійсненні прав, передбачених частиною 3 статті 129 Конституції України, і фактично ухилився від здійснення, визначених законом повноважень. З огляду на зазначене, висновок господарського суду про неможливість розгляду даного спору за наявними у справі матеріалами та без повноважних представників позивача, поза як і застосування судом приписів пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України є помилковим. Відтак скасування апеляційним судом ухвали у справі як такої, що ухвалена з порушенням норм процесуального права та скерування матеріалів справи до Господарського суду Харківської області для розгляду господарського спору по суті колегією суддів касаційної інстанції визнається правильним. Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваної постанови Харківського апеляційного господарського суду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Лідер" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30 липня 2008 року у справі № 44/51-08 Господарського суду Харківської області –без змін.