Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.06.2009 року у складі колегії суддів: Першикова Є.В. - головуючого, Олійника В.Ф. (доповідач), Ходаківської І.П. касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Янівське" було прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 18.06.2009 року.

У зв'язку із виходом судді Данилової Т.Б. з відпустки розпорядженням від 16.06.2009 року Голови судової палати з розгляду спорів, пов'язаних з державним регулюванням економічних відносин Вищого господарського суду України для перегляду справ, призначених до розгляду на 18.06.2009 року колегією суддів у складі: Першикова Є.В. - головуючого, Олійника В.Ф. (доповідач), Ходаківської І.П., створено колегію суддів Вищого господарського суду України у складі: Ходаківської І.П. - головуючого, Данилової Т.Б., Олійника В.Ф. (доповідач).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.06.2009 року у складі колегії суддів: Ходаківської І.П. - головуючого, Данилової Т.Б., Олійника В.Ф. (доповідач) розгляд касаційної скарги Закритого акціонерного товариства "Янівське" було відкладено на 02.07.2009 року.

У зв'язку із поверненням з відрядження судді Першикова Є.В. розпорядженням від 01.07.2009 року Заступника Голови Вищого господарського суду України для перегляду справ, розгляд яких призначено на 02.07.2009 року колегією суддів у складі: Ходаківської І.П. - головуючого, Данилової Т.Б., Олійника В.Ф. (доповідач), створено колегію суддів Вищого господарського суду України у складі: Першикова Є.В.- головуючого, Данилової Т.Б., Олійника В.Ф. (доповідач).

Про вказані обставини представника позивача повідомлено на початку судового засідання 02.07.2009 року. Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка переглядає справу в касаційному порядку, не заявлено.

У листопаді 2008 року Державне підприємство "Донецька залізниця" в особі Дебальцевської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці, м. Дебальцеве Донецької області (надалі - ДП "Донецька залізниця" в особі Дебальцевської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Янівське", смт. Княгинівка, м. Красний Луч Луганської області (надалі - ЗАТ "Янівське") про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 51450 грн., мотивуючи неправильним зазначенням вантажовідправником маси вантажу в залізничній накладній, що встановлено при контрольному переважуванні та зафіксовано у комерційних актах БН 683787/78, БН 68378879, БН 683789/80, БН 683790/81 від 16.06.2008, а статті 118, 122 Статуту залізниць України передбачають за це порушення штраф у п'ятикратному розмірі провізної плати, у зв'язку з чим позивач просив стягнути зазначену суму.

Рішенням господарського суду Луганської області від 16.01.2009 (суддя Корнієнко В.В.), залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 19.03.2009р. у справі №18/211 (судді: Єжова С.С., Бойченко К.І., Семендяєва І.В.), позовні вимоги задоволенні та стягнуто з ЗАТ "Янівське" на користь ДП "Донецька залізниця" в особі Дебальцевської дирекції залізничних перевезень штраф в розмірі 51450 грн., витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарських судів вмотивовані тим, що факт неправильного зазначення відправником маси вантажу засвідчений комерційними актами №№ 683787/78, 68378879, 683789/80, 683790/81 від 16.06.2008, які підписані повноважними представниками залізниці і визнані судами як належні докази, а відповідно до ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника передбачено стягнення штрафу у розмірі згідно із статтею 118 Статуту, яка визначає штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

В касаційній скарзі ЗАТ "Янівське" ставиться питання про скасування зазначених судових рішень та прийняття нового про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки, на думку касатора, суди при прийнятті рішень порушили як норми матеріального так і процесуального права.

Перевіривши за матеріалами справи наведені в скарзі доводи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 №457 (457-98-п) , накладна –основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту залізниць та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони –одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статтею 37 Статуту залізниць України передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній –основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

За правилами ст.24 Статуту залізниць України залізниці надано право періодично перевіряти кількість та масу вантажу, зазначених вантажовідправником у накладній, а ст.122 Статуту залізниць України встановлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.

Частиною першою ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.

За змістом ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць, а також цією нормою передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334 (z0565-02) , зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за №567/6855 (z0567-02) .

Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

Відповідно до п.2.1 розд.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. (z0861-00) , у графі комплекту перевізних документів "Маса вантажу в кілограмах, визначена відправником" - вказується маса вантажу у кілограмах, дана графа заповнюється вантажовідправником.

Згідно п.52 Статуту залізниць України на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача.

Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто.

Згідно із ст.ст.118, 122 Статуту залізниць за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Як видно із матеріалів справи 16.06.2008 на станцію Дебальцеве-сортировочна Донецької залізниці зі станції Брауновка Донецької залізниці прибула група вагонів: №61838983, №63636310, №61811873, №62995683 з вугільним концентратом, що підтверджується залізничною накладною №50814167 (а.с.10-11).

У вказаній залізничній накладній було зазначено, що відправником є ЗАТ "Янівська", одержувачем вантажу –Криворізька ТЕС, станція призначення –Зелене поле Придніпровської залізниці, вантаж завантажений засобами відправника, ним же визначено масу вантажу.

Відповідно до Статуту залізниць України та Правил перевезення вантажу залізничним транспортом договором перевезення вантажу є залізнична накладна, заповнення якої відповідно до ст.23 Статуту залізниць України покладено на відправника вантажу.

Частиною 1 ст.24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ними у накладній.

Згідно вимог ч.2 ст.24 Статуту залізниць України позивач перевірив правильність відомостей, зазначених відповідачем у накладній, в результаті чого було встановлено, що їх реальна маса не відповідає масі, вказаній у залізничній накладній. Так, маса вагонів після їх контрольного зважування стали більшими ніж вказано в залізничній накладній, а саме: вагона №62995683 на 2950 кг., вагона №63636310 на 2900 кг., вагона №61811873 на 3820 кг., вагона №61838983 на 2550 кг.

Факт неправильного зазначення відправником у накладній маси вантажу були засвідчені комерційними актами БН 683787/78, БН 68378879, БН 683789/80, БН 683790/81 від 16.06.2008, які підписані повноважними представниками залізниці (а.с.14-17).

Залишок вантажу із вказаних вагонів у кількості 12250 кг. було перевантажено до вагону №67368738 і за накладною №50499908 направлено до станції призначення (Зелене поле) для видачі одержувачу вантажу (а.с.13).

Наведене дало підстави суду першої інстанції прийти до висновку про задоволення позовних вимог, з яким погодився і суд апеляційної інстанції.

Колегія суддів ВГСУ погоджується з висновками попердніх судових інстанцій, оскільки судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, які не можуть бути скасовані.

Оскільки відповідно до п. 28 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (z0861-00) надлишки вантажів, що прибули за справними пломбами (ЗПП) відправника, видаються одержувачу, а вантажі, що перевозяться навалом, насипом або наливом та швидкопсувні, видаються одержувачу на місцях загального й не загального користування під схоронну розписку, а про видачу одержувачу надлишків вантажу зазначається в комерційному акті, тому колегія суддів вважає посилання відповідача у касаційній скарзі на п. 29 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (z0861-00) необґрунтованим, оскільки в даному випадку мало місце перевезення надлишкового вантажу, а не його втрата, псування чи пошкодження, та таким, що не дає підстав для задоволення касаційної скарги.