на рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2009 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2009 р.

за участю представників:

позивача: Погорілець Р.В.;

відповідача: не з’явились

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.01.2009 р. у справі № 52/286 (суддя Чебикіна С.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2009 р. (судді Отрюх Б.В., Тищенко А.І., Верховець А.А.), позов задоволено в повному обсязі; стягнуто з ТОВ "Гвард Індустріал" на користь ЗАТ "Солді і Ко" 59 000,00 грн. основного боргу, 714,22 грн. 3 % річних, 1 603,00 грн. інфляційних нарахувань, 2 856,85 грн. пені та судові витрати.

Не погоджуючись із прийнятими судовими актами ТОВ "Гвард Індустріал" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів, та направити справу на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Сторони, згідно з приписами ст. 111-4 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.06.2008 р. між ЗАТ "Солді і Ко" (продавець) та ТОВ "Гвард Індустріал" (покупець) укладено договір купівлі –продажу № 15/08/т (надалі –"Договір"), згідно якого позивач зобов’язався продати та передати у власність (повне господарське володіння) відповідача товар - будівельні матеріали (кріплення і будівельна хімія), а відповідач зобов’язався прийняти товар та оплатити його на умовах Договору.

На виконання взятих на себе зобов'язань за Договором позивачем на користь відповідача поставлено продукції на загальну суму 63 084,36 грн., що підтверджується видатковими накладними за №№ 18227 та 18225 від 11.06.2008 р., підписаними з боку відповідача представником за довіреністю ЯОА №615621 від 11.06.2008 р. на ім’я Ніщенка М.А.

Відповідно до пунктів 3.1- 4.3 договору оплата за товар проводиться відповідачем безготівково, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача у формі попередньої оплати 100%, а також з відстрочкою платежу строком 22 робочих дні.

Гарантійним листом відповідач гарантував позивачу оплатити рахунок № 25191 від 10.06.2008 р. на суму 63 084,36 грн. до 02.07.2008 р.

Відповідач за поставлений товар розрахувався лише частково у сумі 4 084,36 грн., що встановлено судами на підставі виписок по особовим рахункам ЗАТ "Альфа -Банк" за 22.07.2008 р. та 17.09.2008 р. Відповідно борг відповідача складає 59 000,00 грн.

Згідно положень ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Враховуючи норми ст.ст. 549 та 625 ЦК України, а також положення п. 6.1 Договору щодо розміру пені, колегія суддів погоджується з висновком місцевого та апеляційного господарських судів про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 59 000 грн. основного боргу, 1 603,00 грн. інфляційних витрат, 714,22 грн. 3% річних та 2 856,85 грн. пені.

Посилання скаржника на необґрунтованість відхилення судами клопотання про проведення судової експертизи для встановлення автентичності підпису на видатковій накладній № 18225 від 11.06.2008 р. не приймається колегією суддів до уваги як на підставі норм ч. 1 ст. 41, ч. 5 ст. 42 ГПК України, так і у зв’язку із встановленням господарськими судами наявності гарантійного листа відповідача щодо оплати рахунку № 25191 від 10.06.2008 на суму 63 084,36 грн., а також факту часткової оплати цього рахунку на суму 4 084,36 грн.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що господарським судом в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом норм законодавства при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2009 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2009 р. у справі № 52/286 залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гвард Індустріал" –без задоволення.