Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники :

У жовтні 2005 року Лозівська об’єднана державна податкова інспекція Харківської області звернулась до Господарського суду Харківської області про визнання недійсними договорів, укладених між відповідачами - Державним підприємством "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" ДП "Укрспецвагон" та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Елія" - S.R.L., м. Кишинів Молдова, а саме: договору оренди №ЦВСВ (ВЕ-439)ю від 15.11.2001 року, договору на технічне обслуговування №ЦВСВ (ВЕ-01439а)ю від 15.11.2001 року, договору оренди №940П/ЦВСВ (ОЕ-04.15)ю від 01.01.2004 року, договору про надання технічних послуг по обслуговуванню вагонів №940П/ЦВСВ (ОЕ-04.15А)ю від 01.01.2004 року, та стягнення з першого відповідача - Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" ДП "Укрспецвагон" 549159,79 грн. як встановлених без установлених законом підстав.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.12.2005 року (суддя Мамалуй О.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду (головуючий суддя –Сіверін В.І., судді –Білоконь Н.Д., Ільїн О.В.) від 12.03.2009, по справі № 27/487-05 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Суди розглянули спір, керуючись нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

В касаційній скарзі Лозівської ОДПІ у Харківській області просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Відзиву на касаційну скаргу відповідачі не надіслали.

Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь у засіданні суду касаційної інстанції.

Перевіривши правильність застосування норм процесуального права місцевим господарським судом та апеляційним господарським судом, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню враховуючи наступне.

Згідно статті 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

За змістом пункту 11 частини 1 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.

Таким чином, Лозівська ОДПІ у Харківській області є суб’єктом владних повноважень, який у відповідності із підпунктом 4 пункту 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України має право звертатись з адміністративними позовами у випадках, встановлених законом.

Згідно пункту 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції –це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Аналіз суб’єктного складу та характеру правовідносин свідчить, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції, а в розумінні пункту 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України Лозівська ОДПІ у Харківській області є суб’єктом владних повноважень. Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) набрав чинності з 01 вересня 2005 року. У відповідності з пунктом 6 та 7 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , а заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, а також апеляційні та касаційні скарги (подання) розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. На порушення цих вимог суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу та переглянули рішення суду у даній справі, керуючись положеннями Господарського процесуального кодексу України (1798-12) . Розгляд справи у невірно обраній процесуальній судовій процедурі може істотно вплинути на обсяг прав і обов’язків учасників процесу на будь-яких його стадіях.

У відповідності із частиною 1 статті 111-10 Господарського процесуального Кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Після початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні позови, подані до відповідних місцевих господарських судів у справах, що підсудні окружному адміністративному суду, передаються цими судами до окружного адміністративного суду, якщо провадження у справі не відкрито (ч.3 ст.6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) ).

З 25 травня 2007 року розпочав діяльність Харківський окружний адміністративний суд.

Враховуючи, що позов подано до господарського суду в порядку Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , проте провадження як у адміністративній справі по правилам цього Кодексу не відкрито, рішення Господарського суду Харківської області від 20.12.2005 року та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2009 року у справі № 27/487-05 підлягають скасуванню, а справа –направленню до Господарського суду Харківської області для виконання вимог ч.3 ст.6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, ст.ст. 111-10, 111-11, 111-12 ГПК України, Вищий господарський суд України,-

Касаційну скаргу Лозівської ОДПІ у Харківській області на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2009 року у справі

№ 27/487-05 задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2009 року та рішення Господарського суду Харківської області від 20.12.2005 року у справі № 27/487-05 –скасувати.

Справу № 27/487-05 направити до Господарського суду Харківської області.