Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Представник прокуратури в судове засідання не з’явився, про час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.

У червні 2008 року військовий прокурор Івано-Франківського гарнізону звернувся в інтересах держави в особі військової частини А1349 з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Теодоліт" про стягнення з відповідача 40465,00 грн. суми завищених об’ємів та вартості робіт.

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.10.2008 у справі № 30/188 в позові відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.03.2009, за тією ж справою, вищезазначене судове рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного суду від 04.03.2009, рішення господарського суду першої інстанції від 09.10.2008, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Львівської області. Скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст. 104 ГПК України, ст. 844 ЦК України, ст. 191 ГК України.

Відзиву на касаційну скаргу відповідач до Вищого господарського суду України не надіслав.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування Київським апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.1999 № 193 "Про внесення змін та доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 28.06.1995 № 472 (472-95-п) "Про програму забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів озброєння, ракет і боєприпасів Збройних Сил України на 1995-2015 роки" та витягу з Титулів на виконання заходів з підвищення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів озброєння, ракет і боєприпасів Збройних Сил України на 2005 та 2006 роки, 10.04.2006 між військовою частиною А1349 та відповідачем у справі були укладені договір по ремонту сховищ № 605/20/41 та договір по реконструкції охоронного периметру № 605/19/41.

Умовами вищевказаних договорів передбачено, що підрядник зобов’язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договорами строк закінчені роботи, а замовник зобов’язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію або обґрунтоване технічне завдання (у разі, коли цей обов’язок повністю або частково не покладено на підрядника), прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх. Сторони визначили вартість робіт за договором № 605/20/41 на суму 30000,00 грн. та за договором № 605/19/41 на суму 150000,00 грн. При цьому, сторони встановили, що договірна ціна є динамічною, передбачається додатком, переглядається після розробки проектно-кошторисної документації та підлягає уточненню при здаванні робіт підряднику; перегляд договірної ціни обґрунтовується розрахунками, оформляється сторонами шляхом складання додаткових угод. Фактична вартість робіт оплачується по акту приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) і формі КБ-3 з додатками. Замовник здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю якості, обсягів і ціни робіт проекту, кошторису, будівельним нормам і правилам, а матеріалів, конструкції виробів - державним стандартам і технічним умовам та відповідності середньо регіональним цінам. Контроль здійснюється уповноваженими представниками замовника при технічному нагляді за ходом будівництва під час прийняття виконаних робіт, контрольних обмірів, а також при перевірці форм КБ-3, КБ-2В, КБ-6, М-29. Для здійснення перевірки замовник має право вимагати доступу до усіх документів підрядника, пов’язаних з виконанням робіт та визначенням фактичних витрат на будівництво об’єкта.

Судами також встановлено, що на виконання умов договору № 605/20/41 відповідач виконав, а позивач прийняв та оплатив відповідачу за виконані роботи по ремонту сховищ 30000,00 грн. В той же час, на виконання умов договору 605/19/41 відповідач виконав, а позивач прийняв робіт на загальну суму 148999,00 грн., однак сплачено позивачем було за вказаним договором суму у розмірі 132315,00 грн.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач обґрунтовував його тим, що ним зайво сплачено відповідачу 32874,00 грн. вартості ремонту фасадів сховищ та 7591,00 грн. вартості реконструкції охоронного периметру, а всього 40465 грн. У цьому зв’язку позивач посилається на акт комплексної документальної ревізії фінансової та господарської діяльності військової частини А1349 від 04.04.2007, в якому зафіксовано, що здійснені в ході ревізії контрольні обміри об’ємів робіт, виконаних відповідачем, по реконструкції охоронного периметру та по ремонту фасадів сховищ не відповідають об’ємам робіт, передбаченим спірними договорами та оплачених позивачем і розцінки за такі роботи завищені.

Сукупності встановлених по справі обставин апеляційний суд дав належну оцінку і дійшов до правильного висновку про безпідставність поданого позову. При цьому, апеляційний суд правильно зазначив, що приймання виконаних робіт та підписання актів виконаних робіт здійснювалось зі сторони позивача державною комісією військової частини А1349, яка відповідно до умов спірних договорів зобов’язувалась здійснювати технічний контроль і нагляд за відповідністю виконаних підрядних робіт кількісним та якісним показникам під час їх приймання і підписання актів виконаних робіт, і цією комісією не виявлено жодного завищення об’ємів робіт.

Враховуючи вищезазначене, а також приймаючи до уваги, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не приймає їх до уваги і вважає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Військової частини А1349 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.03.2009 та рішення господарського суду Львівської області від 09.10.2008 у справі № 30/188 залишити без змін.