Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Згідно з Розпорядженням Вищого господарського суду України № 02.03-10/349 від 24 червня 2009 року у зв'язку з відпусткою судді Гоголь Т.Г. для розгляду касаційної скарги у цій справі сформовано колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. (головуючого), Дроботової Т.Б., Швеця В.О.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 02 липня 2009 року.

за участю представників сторін від:

позивача: Чілібі В.В. (дов. від 01.12.08),

відповідача 1): не з'явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги,

відповідача 2): Стрілець І.Ю. (дов. від 05.02.08),

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокосм" у грудні 2008 року звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маргтрейд", Дочірнього підприємства "Імідж Холдинг" Акціонерної компанії "Імідж Холдинг АпС" про стягнення з відповідачів солідарно заборгованість за договором поставки № 9/1 від 30.01.06 в розмірі 89 683 916, 07 грн. Одночасно з позовною заявою позивач заявив клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідачів в межах суми позову.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.08 (суддя Жукова Л.В.) вжито заходів забезпечення позову, накладено арешт на майно, що належать ТОВ"Маргтрейд" і ДП"Імідж Холдинг АПС" в межах суми позовних вимог, отже, забезпечив позов за заявою сторони, а не з своєї ініціативи. Ухвала вмотивована тим, що сума заборгованості відповідачів є значною, проте тривалий час відповідачі не здійснюють жодних дій щодо її погашення. Крім того, задовольняючи клопотання суд виходив з того, що відповідачі позовних вимог не визнають, відтак можуть здійснювати заходи з належним їм майном, спрямовані на уникнення цивільно-правової відповідальності, що на думку суду унеможливить виконання в майбутньому рішення суду або зробить його утрудненим.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Білецька Л.М. –головуючого, Науменко І.М., Голяшкін О.В., постановою від 24 лютого 2009 року перевірену ухвалу залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з винесеними у справі судовими актами, Дочірнє підприємство "Імідж Холдинг" Акціонерної компанії "Імідж Холдинг АпС" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постановлені у справі постанову і ухвалу скасувати. Касаційна скарга вмотивована доводами щодо порушення судами обох інстанцій приписів статті 66 Господарського процесуального кодексу України, вказуючи на те, що забезпечивши позов, суди вийшли за межі предмету позову, неправильно оцінивши обставини справи, тим самим спричинивши нанесення скаржнику збитків і порушення інтересів інших осіб, що перебувають зі скаржником у договірних відносинах.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О. та пояснення присутніх у судовому засіданні учасників процесу, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога ТОВ "Агрокосм" до ТОВ "Маргтрейд" і ДП "Імідж Холдінг" АК "Імідж Холдінг АпС" про стягнення заборгованості за поставлену продукцію в розмірі 89 683916,07 грн. Водночас, позивачем на підставі приписів статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України було заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідачів в межах суми позовних вимог.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна тощо на момент виконання рішення.

Згідно статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмета спору. Касаційна інстанція констатує, що вибір способу забезпечення позову залежить від суті позовних вимог та повинен бути адекватний предмету спору. В розумінні статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України не допускається застосування заходів забезпечення позову, які не пов’язані із заявленими вимогами. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності повинна здійснюватися господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, чи майнових наслідків - заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суддя має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, забезпеченості збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.

Отже, предметом даного позову є стягнення з відповідачів солідарно грошових коштів у сумі 89 683916,07 грн, тоді як в забезпечення позову місцевий господарський суд наклав арешт на майно відповідачів, яке не є предметом даного спору, тобто судом не досліджено наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а також обставин щодо адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, враховуючи те, що доводи щодо необхідності застосування таких заходів позивачем наводилися лише щодо другого відповідача. Разом з тим, суд не з'ясував наявність у відповідачів рахунків у банківських установах з метою забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні відповідачам кошти. Також накладення арешту на майно відповідачів може стати причиною обмеження права користування власників цим майном. Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суди обох інстанцій не звернули уваги на те, що відповідачі є солідарно зобов'язаними щодо спірної суми (89 683916,07 грн), в той час як оскаржуваною ухвалою судом накладено арешт на майно ТОВ "Маргтрейд" на суму в розмірі 72 202 707,75 грн і на майно Дочірнього підприємства "Імідж Холдинг" АК "Імідж Холдинг АпС" в межах 89 683 916,07 грн, що не відповідає заявленим ТОВ "Агрокосм" позовним вимогам. За таких обставин, оскаржену ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.08 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.02.09 про забезпечення позову не можна визнати законними й обґрунтованими і тому вони підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Імідж Холдинг" Акціонерної компанії "Імідж Холдинг АпС" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24 лютого 2009 року і ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2008 року у справі № 34/130-09(12/7-09) скасувати. Матеріали справи скерувати для розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.