Ухвалою господарського суду Волинської області від 19.12.08 (суддя Бондарєв С.В.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.02.09 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Зварич О.В., суддів: Юрченка Я. О., Якімець Г.Г.), залишено без задоволення заяву відповідача про розстрочку виконання рішення.

Не погоджуючись із цими судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, розстрочити виконання рішення. Скарга мотивована невірним застосуванням судами ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача 6064,04грн., в т.ч. 5876,10грн. заборгованості по орендній платі за період з 11.11.05 по 05.04.07 та 187,94грн. пені за період з 09.08.06 по 11.04.07 та виселити Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 з нежитлового приміщення загальною площею 93,13 кв. м., розміщеного на третьому поверсі будівлі універмагу по вул. Незалежності, 134 в м. Ковелі, яке було надано їй згідно договору оренди нежитлового приміщення №389 від 01.12.06, укладеного між Відділом по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради і Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1

Рішенням господарського суду Волинської області від 11.10.07, яке набрало законної сили, стягнуто з відповідача 1190,98 грн. заборгованості по орендній платі, 187,94 грн. пені, 13754,40 грн. неустойки.

Відповідач звернувся до господарського суду Волинської області із заявою про розстрочку виконання рішення від 11.10.07. В обґрунтування цієї заяви зроблено посилання на тяжке фінансове становище відповідача та економічну кризу.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 19.12.08 залишено без задоволення заяву відповідача про розстрочку виконання рішення, оскільки суд визнав її необґрунтованою та такою, що не підтверджена доказами.

Ця ухвала відповідачем оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду, та залишена без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.02.09. Втім, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що апеляційний суд не мав права здійснювати апеляційний перегляд цієї ухвали. Так, згідно з частиною першою статті 11113 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , ухвали місцевого або апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом. Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) не передбачена можливість оскарження ухвали про відмову в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення (на відміну від ухвали про розстрочку виконання рішення).

Тому, апеляційний суд повинен був відмовити у прийнятті апеляційної скарги відповідача на ухвалу господарського суду Волинської області від 19.12.08, а не здійснювати її апеляційний перегляд. За таких умов, постанова Львівського апеляційного суду від 24.03.09 є незаконною та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 –1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.03.09 скасувати, ухвалу господарського суду Волинської області від 19.12.08 у справі № 05/64-42 залишити без змін.