Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (надалі СТОВ) "Батьківщина" звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) "Агрофірма "Партнер Плюс Агро" про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем з власниками земельних паїв укладені договори оренди земельних ділянок на території Березівської сільської ради. Однак, відповідач безпідставно, з метою одержання прибутку, користується зазначеними земельними ділянка, в результаті чого СТОВ "Батьківщина" позбавлена законної можливості користуватися орендованими земельними ділянками.

Доповідач: Шаргало В.І.

В процесі розгляду справи до участі у справі залучено як третіх осіб Березівську сільську раду та Держане підприємство "Центр земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в особі Чернігівської регіональної філії.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2009 року (суддя Мурашко І.Г.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2009 року (судді: Григорович О.М., Гольцова Л.А., Рябуха В.І.), позов задоволений повністю, зобов'язано ТОВ "Агрофірма "Партнер Плюс Агро" усунути перешкоди в користуванні СТОВ "Батьківщина" орендованими ним земельними ділянками площею 1 306,49 га на території Березівської сільради шляхом звільнення цих земельних ділянок.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідач без правовстановлюючих документів користується названими земельними ділянками; на підтвердження свого права користування спірними земельними ділянками позивачем подані належним чином оформлені та зареєстровані у визначеному законом порядку 283 договори оренди; державна реєстрація договорів оренди, що укладена власниками земельних паїв з ПП "Партнер Плюс" (на підставі укладеного з цим підприємством договором про спільну діяльність відповідач обробляв спірні земельні ділянки), скасована за протестом прокурора.

Не погоджуючись з прийнятими у справі з рішенням та постановою, ТОВ "Агрофірма "Партнер Плюс Агро" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційна скарга мотивована тим, що господарський суд безпідставно відмовив у задоволенні письмового клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобою представника відповідача внаслідок чого, відповідач був позбавлений можливості надати свої пояснення стосовно обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Крім того, судом не було залучено до участі у справі в якості третіх осіб фізичних осіб –жителів с. Березівка - власників земельних паїв. Разом з тим, скаржник зазначає, що ним оскаржене до суду скасування реєстрації договорів оренди земельних ділянок.

Приватним підприємством (надалі ПП) "Партнер Плюс" також подана касаційна скарга на вищезазначені судові рішення, в якій скаржник посилаючись на те що судами попередніх інстанцій прийняті рішення, які стосуються його прав і обов'язків, однак підприємство не було залучене до участі у справі, просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача та скаржника ПП "Партнер Плюс", розглянувши матеріали справи та доводи касаційних скарг, перевіривши повноту правильність встановлення господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи та застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що між СТОВ "Батьківщина" та власниками земельних паїв –фізичними особами укладено 283 типові договори оренди земельних ділянок, які зареєстровані в Талалаївському районному відділі Чернігівської регіональної філії ДП "Центр земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", а також видано державні акти на право власності орендодавця на земельну ділянку, акти визначення меж земельних ділянок в натурі, кадастрові плани земельних ділянок, акти приймання-передачі земельних ділянок, що є невід’ємними частинами кожного укладеного договору (з а. с. 40 т. 1 по а. с. 36 т. 19).

Відповідно до довідки ДП "Центр земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в особі Чернігівської регіональної філії від 03.09.2008 р. №106 загальна площа земельних ділянок на території Березівської сільської ради, що орендовані за 283 договорами оренди земельних паїв становить 1306,49 га (а. с. 36 т. 1).

В жовтні 2007 року внаслідок реорганізації ПП "Партнер Плюс" шляхом виділу створене ТОВ "Агрофірма "Партнер Плюс Агро", яке стало правонаступником прав та зобов’язань ПП "Партнер Плюс" по договорах оренди землі, розташованих на території Березівської сільської ради Талалаївського району, і укладених між громадянами України та ПП "Партнер Плюс".

Між ПП "Партнер Плюс" та ТОВ "Агрофірма "Партнер Плюс Агро" 01.03.2008 укладено договір про спільну діяльність, за умовами якого, ПП "Партнер Плюс" надало у спільне використання ТОВ "Агрофірма "Партнер Плюс Агро" земельні ділянки с/г призначення, що знаходяться на території Березівської сільської ради загальною площею 1 374,72 га, орендовані у громадян України на території Березівської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області (п. 2.1 договору).

Однак, в травні 2008 року державна реєстрація договорів оренди земельних ділянок укладених між ПП "Партнер Плюс" та орендодавцями –фізичними особами за протестом прокурора Талалаївського району скасована, а в червні 2008 року між позивачем – СТОВ "Батьківщина" та орендодавцями –фізичними особами укладено ряд типових договорів оренди земельних часток (паїв).

Згідно з частиною ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (у тому числі і на підставі оренди).

Частиною 4 ст. 124 цього Кодексу встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

За приписами ст. 125 Кодексу право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Зі змісту наведених норм Кодексу вбачається, що земельна ділянка, що надається громадянином в оренду іншій особі повинна мати винесені в натуру межі, що не мінялися, та кадастровий номер. Зазвичай договір оренди землі, як невід'ємну частину, має план земельної ділянки з вказаним кадастровим номером. Договір оренди землі реєструється відповідно до закону і відповідно до ст. 18 Закону України "Про оренду землі" набирає чинності після його державної реєстрації.

За правилами частини 2 ст. 152 Кодексу власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.

Частиною 1 ст. 212 Земельного кодексу України встановлено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Агрофірма "Партнер Плюс Агро" використовувала земельні ділянки без правовстановлюючих документів, що підтверджується актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складеними 06.08.2008 р. та 28-29.08.2008 р. Держземінспекцією (а. с. 37 т. 1, а. с. 4-9 т. 5); директору ПП "Партнер Плюс" направлені приписи з вимогою в місячний термін усунути порушення вимог земельного законодавства; ці земельні ділянки знаходяться в користуванні позивача на підставі укладених та зареєстрованих в ДП "Центр земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" договорів оренди, укладених між позивачем та власниками земельних паїв; розмір земельних ділянок - 1306,49 га та їх місцезнаходження - на території Березівської сільської ради за межами населеного пункту Талалаївського району Чернігівської області є чітко визначеним. А відтак, господарські суди з урахуванням вимог наведеного законодавства та встановлених обставин справи правомірно задовольнили позов.

В силу вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Тому доводи касаційної скарги, які вимагають додаткової оцінки доказів у справі, що не входить до повноважень касаційної інстанції, не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, тому у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятих у справі рішень.