ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Волинської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства (надалі ВАТ) "Луцький райагропостач" про визнання загальних зборів акціонерів товариства від 09.06.2000 року такими, що не відбулися, визнання недійсними протоколу цих зборів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на зборах були присутні лише 57,23% акціонерів, що є меншим, ніж передбачено законодавством для правомочності загальних зборів. Крім того, представники акціонерів, що брали участь у цих зборах, не були належним чином уповноважені, їх довіреності викликають сумнів. У зв'язку з цим 15.06.2007 року до спостережної ради, заступником голови якої є позивач, надійшли заяви акціонерів про порушення їх прав на участь в управлінні товариством.

Рішенням господарського суду Волинської області від 11.07.2007 року (суддя Соломка Л.І.) позов задоволений повністю, загальні збори акціонерів ВАТ "Луцький райагропостач" від 09.06.2000 року визнано такими, що не відбулися, визнано недійсними протокол цих зборів.

Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням, гр. ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з Доповідач: Шаргало В.І.

касаційною скаргою, в якій посилаючись на те, що згадане рішення зачіпає інтереси скаржника, просить його скасувати та припинити провадження у справі. Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що скаржник не був залучений до участі у справі, хоча результати розгляду справи безпосередньо стосувалися його прав та обов'язків, оскільки на зборах, що відбулись 09.06.2000 року, вирішувалось питання щодо продажу нерухомості, яку згодом придбав скаржник.

У відзиві на касаційну скаргу позивач ОСОБА_2 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постановлене у справі судове рішення –без зміни, як таке, що відповідає обставинам справи та чинному законодавству.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників скаржника, позивача, розглянувши матеріали справи, доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України, роз’яснень, що містяться в п. п. 1, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. №11 "Про судове рішення" (v0011700-76) , з відповідними змінами, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних відносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права й обов’язки сторін у спірних правовідносинах.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про визнання загальних зборів акціонерів товариства від 09.06.2000 року такими, що не відбулись, визнання недійсними протоколу цих зборів.

Виходячи з норм статті 1 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням змісту позовних вимог, господарському суду слід було перш за все з'ясувати питання яким чином були порушені права позивача, як акціонера, внаслідок недотримання, за твердженням позивача, вимог закону щодо порядку скликання і проведення загальних зборів, оскільки таке право слід вважати порушеним, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватись до розгляду питань порядку денного, зареєструватись для участі в загальних зборах тощо.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_2, він звернувся до господарського суду з позовом від свого імені, тобто як акціонер, надавши при цьому виписку з реєстру №155 власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку. Дата складання виписки -14 березня 2007 року.

Однак, господарським судом не з'ясовано питання про час набуття зазначеною особою прав акціонера ВАТ "Луцький райагропостач", а відтак належним чином не досліджені обставини щодо можливості порушення прав ОСОБА_2, як акціонера, на час проведення загальних зборів товариства від 09.06.2000 року.

Щодо посилань на порушення прав інших акціонерів, на відповідні заяви яких посилається ОСОБА_2. в позові, то останнім позов в інтересах цих осіб не заявлявся і в матеріалах справи відсутні документи, що уповноважують позивача представляти інтереси зазначених осіб у суді.

З урахуванням наведеного судова колегія касаційної інстанції дійшла висновку, що приймаючи оскаржуване рішення суд, всупереч положенням ст.ст. 43, 84 Господарського процесуального кодексу України, роз’яснень, що містяться в п. п. 1, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. №11 "Про судове рішення" (v0011700-76) з відповідними змінами, не виконав всі вимоги процесуального законодавства, допустив неповноту дослідження обставин справи, тому судове рішення не може вважатися законним та обґрунтованим і підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

У касаційній скарзі скаржник заявляє, що прийняте у справі рішення може вплинути на його інтереси, оскільки на зборах було прийнято рішення про продаж будинку складу запасних частин, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Зазначене нерухоме майно придбане гр. ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05.04.2007 року.

Зважаючи на викладене, при новому розгляді справи господарському суду відповідно до ст.ст. 27, 65 Господарського процесуального кодексу України слід розглянути питання про необхідність залучення скаржника до участі у справі.

Крім того, судова колегія касаційної інстанції звертає увагу на те, що протокол загальних зборі товариства є лише технічним документом, який фіксує у даному випадку проведення загальних зборів товариства та прийняття ними рішення і не є актом в розумінні змісту ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.

При новому розгляді слід врахувати викладене та вирішити спір відповідно до закону.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Гр. ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Волинської області від 11.07.2007 р. у справі №9/50-76 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.