ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2009 р.
№ 10/44-08
( Додатково див. постанову Житомирського апеляційного господарського суду (rs4575681) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючого),
Гончарука П.А.,
Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2009 року у справі № 10/44-08 за позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про розірвання договору, –
Встановив:
У березні 2008 року відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про розірвання договору оренди № 28/04-юр від 4 березня 2004 року, посилаючись на порушення відповідачем вимог вказаного договору щодо дотримання Правил безпеки систем газопостачання України.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 2 вересня 2008 року позов задоволено. Розірвано договір оренди № 28/04-юр від 4 березня 2004 року. Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2009 року рішення місцевого суду скасовано. Провадження у справі припинено.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення та неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати та постановити нове рішення про відмову в позові.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 4 березня 2004 року сторонами укладений договір оренди № 28/04-юр, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався надати, а відповідач –прийняти та оплатити надані послуги оренди (строкового платного користування) наповнювального цеху, який, згідно Реєстраційного посвідчення Тульчинського комунального міжрайонного бюро технічної інвентаризації на об'єкти нерухомого майна від 19 березня 2002 року, належить останньому на праві колективної власності, та обладнання, згідно додатку № 1 до вказаного договору.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідачем при використанні орендованого майна порушені норми Правил безпеки систем газопостачання України, затверджені Наказом Держнаглядохоронпраці № 254 від 1 жовтня 1997 року (z0318-98) , а деякі орендовані системи та споруди потребують ремонту або відновлення. При цьому, в порушення вимог договору оренди, орендарем, без письмової згоди орендодавця, здійснено переобладнання та демонтаж орендованого обладнання, майно використовувалось не за цільовим призначенням, передано іншій особі в суборенду.
З огляду на встановлене, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову і розірвання договору оренди.
Проте, при розгляді даної справи в апеляційному порядку, господарський суд другої інстанції дійшов висновку про необхідність скасування рішення місцевого суду та припинення провадження у справі, оскільки відповідно до вимог ст. 209, 793 Цивільного кодексу України договір оренди від 4 березня 2004 року № 28/04-юр, укладений сторонами на 15 років з моменту прийняття орендованого майна згідно з актом приймання-передачі, підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.
Вказана вимога закону сторонами не дотримана, а тому, в силу ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України, спірний договір є нікчемним.
Оскільки позов заявлено про розірвання договору, який є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, в силу ч. 2 ст. 215 вказаного Кодексу, у даній справі відсутній предмет спору, а тому, на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі підлягає припиненню.
Вказаний висновок господарського суду апеляційної інстанції є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постанови апеляційного господарського суду від 12 лютого 2009 року не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України –
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2009 року у справі № 10/44-08 –без змін.
Головуючий
Судді
Остапенко М.І.
Гончарук П.А.
Стратієнко Л.В.