В жовтні 2008 р. Університет звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Ради та Управління з питань комунального майна та просив з урахуванням уточнення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України:

- визнати недійсним Рішення VI сесії V скликання від 02.10.2008 р. № 499 "Про внесення змін до рішень Шевченківської районної у м. Києві ради з питань приватизації об'єктів комунальної власності" в частині визнання таким, що втратив чинність п. 124 додатку до Рішення V сесії V скликання від 07.06.2007 р. № 234 "Про приватизацію об'єктів комунальної власності Шевченківського району м. Києва";

- зобов'язати Шевченківську районну у м. Києві раду, внести зміни до Рішення V сесії V скликання від 07.06.2007 р. № 234 "Про приватизацію об'єктів комунальної власності Шевченківського району м. Києва", визначивши, що об'єктом комунальної власності Шевченківського району, який підлягає приватизації шляхом викупу Вищим навчальним закладом "Університет економіки та права "Крок", є будівля по вул. Лагерна, 30-32 у місті Києві загальною площею 10 251, 9 м2 та господарська споруда при ній площею 279, 9 м2;

- зобов'язати Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради у двомісячний строк, укласти з Вищим навчальним закладом "Університет економіки та права "КРОК" договір купівлі-продажу об'єкта приватизації - будівлі по вул. Лагерна, 30-32 у м. Києві загальною площею 10 251, 9 м2 та господарської споруди при ній площею 279, 9 м2, визначивши ціну продажу об'єкта приватизації на підставі незалежної оцінки його ринкової вартості з урахуванням ринкової вартості невід'ємних поліпшень, здійснених позивачем за рахунок власних коштів, а також відшкодувати судові витрати за рахунок відповідачів.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.03.2009 р. (суддя Мудрий С.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2009 р. (судді Корсак В.А., Авдеєв П.В., Коршун Н.М,), позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою, Шевченківська районна у м. Києві рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу направити на новий розгляд, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Не погоджуючись з постановою, Управління освіти Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників учасників судового засідання, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, позивач відповідно до Договору оренди нежитлових приміщень від 20.08.1999 р. № 1-7 з наступними змінами, з метою здійснення власної статутної діяльності, орендує будівлю та господарську споруду при ній, що розташовані по вул. Лагерна, 30-32 у м. Києві терміном до 01.09.2025 р.

Згідно Аудиторського висновку від 18.09.2008 р. № 1852/09 та Аудиторського висновку від 07.10.2008 р. № 1879/10, Університетом за рахунок власних коштів за згодою орендодавця здійснені невід'ємні поліпшення об’єкту обсягом більш як 25% залишкової вартості будівлі по вул. Лагерна, 30-32 з усіма підсобними, допоміжними та прилеглими до будівлі приміщеннями на суму 6 539 240, 39 грн.

Судами встановлено, що за час оренди позивач за власний рахунок здійснив поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від цього майна без заподіяння йому шкоди - невід'ємні поліпшення. Невід'ємні поліпшення орендованого майна здійснені Позивачем за погодженням із орендодавцем у визначений нормативно-правовими актами спосіб, про що свідчать листи-звернення позивача до орендодавця з клопотанням на отримання дозволу для здійснення поліпшень, проектно-кошторисна документація, листи-відповіді орендодавця на такі клопотання погоджувального змісту, угоди з підрядними організаціями, платіжні документи позивача за виконані роботи, протоколи та акти приймання - передачі виконаних робіт за підписом уповноважених осіб сторін за договором оренди, що засвідчують обсяги здійснених поліпшень).

Керуючись п. 4 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", 26.04.2007 р. Університет у встановленому порядку звернувся до органу приватизації (Управління з питань комунального майна) із заявою про включення об'єкта приватизації до переліку об'єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу, зазначена заява була задоволена.

Рішенням V сесії V скликання Шевченківської районної у м. Києві ради від 07 червня 2007 р, №234 (п. 124 додатку до Рішення № 234) позивачеві було надане право на викуп об'єкта приватизації.

Обов'язок підготовки об'єкта приватизації до продажу покладено на органи приватизації (ч. 1 ст. 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

Статтею 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" визначено, що після підготовки об'єкта до приватизації між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації укладається договір купівлі-продажу цього об'єкту та складається акт приймання-передачі зазначеного майна.

Судами попередніх інстанцій з’ясовано, що на виконання вимог закону Університетом були виконані всі вимоги Ради щодо підготовки та подання документів, необхідних для проведення процедури приватизації.

Однак, Радою в порушення вимог закону в установлені строки та необхідному обсязі необхідні підготовчі дії щодо проведення процедури приватизації об’єкту здійснені не були.

Натомість 02.10.2008 р. Радою, було прийняте Рішення № 499 "Про внесення змін до рішень Шевченківської районної у м. Києві ради з питань приватизації об'єктів комунальної власності", відповідно до якого визнаний таким, що втратив чинність п. 124 додатку до раніше прийнятого Рішення V сесії V скликання Шевченківської районної у м. Києві ради від 07.06.2007 р. № 234 "Про приватизацію об'єктів комунальної власності Шевченківського району м. Києва" щодо викупу Університетом об'єкта приватизації.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного майна" відмова в приватизації можлива тільки у випадках, коли: особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем відповідно до статті 8 цього Закону; законодавством встановлено обмеження щодо приватизації цього підприємства; майно у встановленому порядку включено до переліку об'єктів (групи об'єктів), що не підлягають приватизації; об'єкт приватизації знаходиться в заповідній зоні, або розташований у прибережних захисних смугах морів, річок, озер на відстані ближче ніж 100 метрів від них.

В своєму рішенні 16.04.2009 р. справа N 7-рп/2009 (v007p710-09) (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України зазначив, що органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні"). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення

Отже колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відмова у приватизації можлива лише за наявності підстав, вичерпний перелік яких встановлений нормами закону. Відповідачами не надано суду доказів щодо наявності підстав для відмови позивачу в проведенні приватизації об’єкту шляхом його викупу та наявності обґрунтованих підстав для не укладення з ним у передбачені законом строки договору купівлі-продажу об’єкту.

Враховуючи вищевикладене, висновки судів попередніх інстанцій про те, що прийняття рішення VI сесії V скликання від 02.10.2008 р. № 499 "Про внесення змін до рішень Шевченківської районної у м. Києві ради з питань приватизації об'єктів комунальної власності" в частині визнання таким, що втратив чинність п. 124 додатку до Рішення V сесії V скликання від 07.06.2007 р. № 234 "Про приватизацію об'єктів комунальної власності Шевченківського району м. Києва" є порушенням вимог чинного законодавства та призводить до порушення прав позивача, а отже суди правомірно визнали недійсним дане рішення.

Враховуючи те, що рішення VI сесії V скликання від 02.10.2008 р. № 499 "Про внесення змін до рішень Шевченківської районної у м. Києві ради з питань приватизації об'єктів комунальної власності" в частині визнання таким, що втратив чинність п. 124 додатку до Рішення V сесії V скликання від 07.06.2007 р. № 234 "Про приватизацію об'єктів комунальної власності Шевченківського району м. Києва" визнано недійсним, а також приймаючи до уваги те, що в установлені строки та необхідному обсязі необхідні підготовчі дії щодо проведення процедури приватизації об’єкту Радою здійснені не були висновки судів про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Управління з питань комунального майна у двомісячний строк укласти з Університетом договір купівлі-продажу об'єкта приватизації є підставними та обґрунтованими.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач додатково просить суд зобов'язати Шевченківську районну у м. Києві раду, внести зміни до Рішення V сесії V скликання від 07 червня 2007 р. № 234 "Про приватизацію об'єктів комунальної власності Шевченківського району м. Києва", визначивши, зокрема, в п. 124 Додатку до цього Рішення, що об'єктом комунальної власності Шевченківського району, який підлягає приватизації шляхом викупу Вищим навчальним закладом "Університет економіки та права "Крок", є будівля по вул. Лагерна, 30-32 у м. Києві загальною площею 10 251, 9 м2 та господарська споруда при ній площею 279, 9 м2

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та п. 5 Закону "Про Державну програму приватизації" (1723-14) об'єктом приватизації даному випадку є окреме індивідуально визначене нерухоме майно - будівля та господарська споруда при ній, що розміщені по вул. Лагерна, 30-32 у м. Києві та орендуються позивачем на підставі договору оренди.

У відповідності до технічної документації на об'єкт приватизації, виготовленої у 2007 р. Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна за замовленням Університету на вимогу Ради, уточнені площі об'єкта приватизації складають: 10 251, 9 кв. м (площа будівлі) та 279, 9 кв. м (площа господарської споруди).

Натомість у п. 124 Додатку до Рішенні V сесії V скликання від 07.06.2007 р. № 234 "Про приватизацію об'єктів комунальної власності Шевченківського району м. Києва" об'єкт приватизації визначений як "цілісний майновий комплекс", що суперечить класифікації об'єктів приватизації згідно з вищезазначеними нормами закону, не відповідає договору оренди в частині визначення об'єкта оренди та заяві позивача на приватизацію, а також суперечить технічній документації БТІ в частині остаточного визначення площі об'єкта приватизації, що може привести до подальших ускладнень у реалізації законного права позивача на приватизацію зазначеного об'єкта.

Отже, оскільки судами було встановлено, що у п. 124 додатку до Рішення V сесії V скликання від 07.06.2007 р. № 234 "Про приватизацію об'єктів комунальної власності Шевченківського району м. Києва" визначення об'єкта приватизації не відповідає класифікації об'єктів приватизації згідно з відповідними законодавчими нормами, а площа цього об'єкта не відповідає технічній документації БТІ, що виконана останнім за замовленням Університету на вимогу Ради, висновок судів про правомірність задоволення судом позовних вимог в цій частині є законний на обґрунтований.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111-5 ГПК України та частин 1, 2 статті 111-7 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Посилання оскаржувачів на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 111-7 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувачів про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.