Відкрите акціонерне товариство "Красногорівський вогнетривкий завод" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" про стягнення 217298,21 грн. (204196,10 грн. - сума заборгованості, 13102,21 грн. - сума процентів за користування коштами у період порушення виконання грошового зобов"язання), 2172,98 грн. - витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду м. Києва від 11.12.2008 р. у справі № 7/65 (суддя Якименко М.М.) у позові Відкритого акціонерного товариства "Красногорівський вогнетривкий завод" відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2009 року у справі № 7/65 (судді: Мартюк А.І., Зубець Л.П.. Лосєв А.М.) рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2008 року залишено без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій "Красногорівський вогнетривкий завод" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду м. Києва від 11.12.08р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.03.09р. скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, 28.11.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір на постачання природного газу № 43/77/Х-08/15 (далі по тексту –Договір). Відповідно до п. 1.1 Договору сторони погодили, що відповідач зобов'язується передати у власність позивача, а позивач зобов'язується прийняти від відповідача та оплатити природний газ в обсязі, вказаному в статті 2 даного Договору.

Позивач на виконання умов Договору перерахував відповідачу 7 720 504, 40 грн. в рахунок оплати за поставлений газ в період з 01.01.2008 по 31.03.2008. На день звернення позивача до суду з позовною заявою, сума попередньої оплати за квітень 2008, здійсненої позивачем на виконання вимог Договору, становила 204 196,10 грн.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що підставами звернення до суду з позовною заявою до відповідача є відсутність у останнього можливості виконати свої зобов'язання по Договору та неповернення відповідачем попередньої оплати у сумі 204 196,10 грн. за поставку природного газу.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що лише після підписання додаткової угоди до даного Договору, що встановлює ціну газу на відповідний місяць поставки, відповідач надає філії "Об'єднане диспетчерське управління"ДК "Укртрансгаз"заявку на включення Планового обсягу поставки до планового розподілу газу на відповідний місяць поставки.

Суди встановили, що до філії "Об'єднане диспетчерське управління"ДК "Укртрансгаз"НАК "Нафтогаз України"із супровідним листом від 04.04.2008 р. № 05-16/1-01305 (вх. № 999/08 від 04.04.2008 р.) було подано плановий розподіл природного газу, в який було включено й ліміт для позивача згідно його заявки від 19.03.2008 р., вих. № 328 та укладеної Додаткової угоди № 4 від 28 березня 2008 р. до Договору.

На підставі викладеного, суд попередньої інстанції дійшов висновку, що відповідач належним чином виконав свої зобов'язання передбачені п. 3.3 Договору та зробив все від нього залежне для включення планового обсягу поставки газу позивачу до планового розподілу газу на квітень 2008 року.

Крім цього, 08.04.2008 року відповідачем отримано від позивача Додаткову угоду № 4 від 28.03.2008 року, а 09.04.2008 року на адресу відповідача від позивача надійшов лист вих. № 422 від 09.04.2008 року) з вимогою повернути грошові кошти у розмірі 204 196,00 грн.

Згідно п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплата, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обгрунтованого висновку, що, оскільки, суду не надано порушення відповідачем встановлених Договором строків поставки природного газу позивачу, а Договором та чинним законодавством України не передбачено інших підстав для повернення попередньої оплати, тому такі вимоги позивача є безпідставними, а відповідно, не підлягають задоволенню й вимоги позивача щодо стягнення з відповідача відсотків за користування чужими коштами, оскільки їх нарахування можливе внаслідок порушення стороною свого зобов'язання.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, якою рішення місцевого господарського суду залишено без змін, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не має.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117, 1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

1. Касаційну скаргу ВАТ "Красногорівський вогнетривкий завод" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 11.12.08р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.03.09р. по справі № 7/65 залишити без змін.