третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради, м. Одеса (далі –Управління),

про визнання недійсним розпорядження.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

Виконавчий комітет звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про визнання недійсним розпорядження державного уповноваженого Антимонопольного комітету України (далі –АМК) від 31.03.2009 у справі № 28-26.13/51-09 "Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (далі –справа № 28-26.13/51-09).

Водночас позивачем подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій Виконавчий комітет просив суд заборонити АМК, тимчасовій адміністративній колегії АМК та територіальному відділенню АМК вчиняти будь-які дії щодо розгляду справи № 28-26.13/51-09 у тому числі "проводити 21.04.2009 засідання за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 83, - в залі засідань на третьому поверсі з розгляду питання про результати розгляду справи № 28-26.13/51-09".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.04.2009 (суддя Мазур Д.Т.), враховуючи виправлені ухвалою названого суду від 16.04.2009 описки, заяву Виконавчого комітету про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково: АМК та територіальному відділенню АМК заборонено вчиняти будь-які дії у справі № 28-26.13/51-09 до вирішення даного спору, зокрема дії, пов’язані з проведенням 21.04.2009 засідання тимчасової адміністративної колегії АМК з питань результатів розгляду справи № 28-26.13/51-09. В частині вимоги про забезпечення позову шляхом заборони будь-яких дій тимчасовій адміністративній колегії АМК судом відмовлено з тих мотивів, що тимчасова адміністративна колегія АМК не є юридичною особою.

Ухвалою від 29.01.2009 у даній справі заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою від 15.04.2009, скасовано.

Виконавчий комітет звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Одеської області від 15.04.2009 зі справи скасувати частково та винести нову ухвалу, якою задовольнити заяву Виконавчого комітету про вжиття заходів до забезпечення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення місцевим господарським судом припису статті 67 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ). При цьому скаржник зазначає, що зі змісту згаданої норми не вбачається, що особи на яких поширюється заборона суду вчиняти дії, що стосуються предмету спору, – це юридичні особи.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з частиною другою статті 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно ж до приписів статті 60 Закону рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.

У пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 (v3-2-700-05) № 3.2-2005 також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМК до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".

Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами ГПК України (1798-12) .

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі статтею 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що незастосування цих заходів унеможливить або утруднить виконання рішення суду з даної справи.

Відповідно до статті 68 ГПК України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Зі змісту ухвали господарського суду Одеської області від 15.04.2009 зі справи вбачається, що в її прийнятті місцевий господарський суд виходив з того, що заборона АМК вчиняти певні дії стосовно предмету спору поширюється й на його орган - тимчасову адміністративну колегію. Проте, суд першої інстанції задовольнив цю заяву лише частково.

Заходи до забезпечення позову, застосовані оскаржуваною ухвалою, в подальшому було скасовано ухвалою господарського суду Одеської області від 15.04.2009.

Разом з тим, з урахуванням вимог статей 66 –68 ГПК України (1798-12) у місцевого суду взагалі не було підстав для забезпечення позову в такий спосіб, оскільки заборона державному органу здійснювати свої функції, тобто розгляд справи співпадає з позовними вимогами.

Втім, у зв’язку з скасуванням судом оскаржуваної ухвали, визначені законом підстави для скасування оскаржуваного судового акта відсутні як і підстави для задоволення вимог позивача про забезпечення позову.

Керуючись статтями 1119 –11111, 11113 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Ухвалу господарського суду Одеської області від 15.04.2009 зі справи № 33/60-09-1860 в частині відмови в задоволенні заяви Виконавчого комітету Одеської міської ради про зобов’язання тимчасової адміністративної комісії Антимонопольного комітету України вжити заходи до забезпечення позову залишити без змін, а касаційну скаргу виконавчого комітету Одеської міської ради –без задоволення.