Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.02.2009 (суддя Лєсогоров В.М.), винесеною на підставі п.п.3,6 ч.1 ст. 63 ГПК України, позовну заяву ВАТ "Запоріжсталь" повернуто без розгляду у зв’язку з неподанням доказів надсилання відповідачу копій залізничної накладної та квитанції про приймання вантажу, відсутністю вказівки в позовній заяві обставин, на яких ґрунтується позовна вимога та відсутністю обґрунтованого розрахунку ціни позову.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.04.2009 (судді: Михайлов М.В., Ліпчанська Н.В., Журавльов О.О.) ухвалу скасовано з поверненням матеріалів справи до господарського суду Одеської області для розгляду по суті.

ДП "Одеська залізниця" у поданій касаційній скарзі просить постанову скасувати, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права а саме ст.ст. 54, 57 ГПК України.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права і заслухавши пояснення присутнього у засіданні представника позивача, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова - залишенню без змін з наступних підстав.

Скасовуючи ухвалу про повернення позовної заяви та передаючи справу до суду першої інстанції для розгляду по суті, апеляційний господарський суд виходив з того, що:

Господарський суд Одеської області, приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви без розгляду, помилково послався на ст. 56, п.п.3,6 ч.1 ст. 63 ГПК України.

В ухвалі зазначається, що в позові немає посилання на документи, які підтверджують ціну вантажу.

Проте, до позовної заяви додано оригінал довідки головної бухгалтерії ВАТ "Запоріжсталь" №16/111 і копію рахунку №732132, про що зазначено в переліку додатків до позовної заяви. Ці документи і є доказами, що підтверджують ціну вантажу.

В ухвалі суду першої інстанції вказано, що у позовній заяві відсутній обґрунтований розрахунок ціни позову, а відповідний розрахунок до позовної заяви не доданий.

Однак, це твердження не відповідає дійсності та матеріалам справи, оскільки ВАТ "Запоріжсталь" додало до позовної заяви розрахунок суми позову.

При цьому апеляційний суд зазначив, що судом першої інстанції не складався акт про відсутність в поштовому відправленні ВАТ "Запоріжсталь" будь-яких документів, які зазначено в додатку до позовної заяви. Як було зазначено в апеляційній скарзі, було підтверджено представником позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції та як свідчать матеріали справи, такий розрахунок направлявся ВАТ "Запоріжсталь" і відповідачеві до подачі позову в суд.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що, навіть, якщо б ВАТ "Запоріжсталь" не надіслало розрахунок суми позову, але на нього було посилання в переліку додатків до позову, то відповідно до п.3.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 (v_289800-97) , якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 ГПК. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача.

Таким чином, апеляційний суд дійшов до висновку, що ВАТ "Запоріжсталь" дотримано вимог ст.ст. 54, 57 ГПК України, а саме в позовній заяві зазначені та надіслані до суду додані до неї докази, що підтверджують вимоги ВАТ "Запоріжсталь".

Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.

Виходячи з цього, як свідчать матеріали справи, ВАТ "Запоріжсталь" направило на адресу відповідача копію позовної заяви і тих доданих до неї документів, яких у ДП "Одеська залізниця" немає.

Згідно з п.1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. (z0861-00) , на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Вищевказані документи заповнюються і залізницею, і відправником відповідно до вимог Правил оформлення. Вони є двосторонніми і залишаються як у відправника так і у залізниці. Тому апеляційна інстанція вважає, що ВАТ "Запоріжсталь" обґрунтовано не надсилало до залізниці копії накладної та квитанції про прийняття вантажу до перевезення.

Фактично у суду першої інстанції були всі достатні і необхідні матеріали для розгляду позову по суті.

Таким чином, суд першої інстанції не розглянувши дану справу по суті, дійшов до помилкового висновку про недостатність в позовній заяві доказів на обґрунтування позивачем своєї правової позиції.

Отже, суд першої інстанції проігнорувавши наявність всіх необхідних для подання позовної заяви згідно чинного законодавства документів, повернув позов без розгляду, чим порушив норми процесуального права.

Апеляційний суд зазначив, що повернувши позов без розгляду, господарський суд Одеської області фактично ухилився від вирішення спору по суті, результатом розгляду якого відповідно до ст.ст. 82, 84 ГПК України може бути задоволення позову чи відмова в позові повністю або частково, та, відповідно, від здійснення правосуддя, що суперечить ст.ст. 124, 129 Конституції України.

Колегія погоджується з висновками апеляційного суду з огляду на таке.

Спростовуючи висновок суд першої інстанції про ненадіслання позивачем відповідачу копій доданих до позовної заяви документів, апеляційний суд правомірно вказав на те, що відповідачу були надіслані копії саме тих документів, яких у відповідача немає, як того вимагає ч.1 ст. 56 ГПК України. Надсилання ж відповідачу копії позовної заяви достовірно підтверджується описом вкладення в цінний лист від 11.02.2009 (а.с.20). Наведеним спростовується помилкове твердження скаржника про наявність передбачених п.6 ч.1 ст. 63 ГПК України підстав для повернення позовної заяви.

Водночас апеляційний суд правомірно зазначив про відсутність передбачених п.3 ч.1 ст. 63 ГПК України підстав для повернення позовної заяви, на існування яких помилково послався суд першої інстанції, оскільки, по-перше, до позовної заяви додано оригінал довідки головної бухгалтерії ВАТ "Запоріжсталь" №16/111 і копію рахунку №732132, про що зазначено в переліку додатків до позовної заяви. Ці документи власне і є доказами, що підтверджують ціну вантажу, а відповідний розрахунок до позовної заяви також був доданий.

Разом з тим, зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що однією з підстав повернення позовної заяви судом визначено викладення у позовній заяві обставин спору не в повному обсязі, що не є підставою для повернення позовної заяви в розумінні п.3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас згідно зі ст.ст. 32, 36 Господарського процесуального кодексу України долучені позивачем до позовної заяви письмові докази є доказами. У випадку сумнівів щодо їх вірогідності чи дійшовши висновку про недостатність таких доказів, суд повинен був в порядку підготовки справи до розгляду (ст.65 цього Кодексу) витребувати додаткові докази, але не мав законних підстав для повернення позовної заяви.

Зважаючи на вищенаведене, колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.04.2009 у справі №31/214-09 залишити без змін, а касаційну скаргу ДП "Одеська залізниця" –без задоволення.