Рішенням господарського суду Донецької області від 06.04.2009 (суддя: В.Татенко) позов про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу задоволений частково.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем була здійснена контрольна перевірка маси вантажу, в результаті якої виявлена менша маса вантажу, про що було складено комерційний акт, тому вимоги позивача обґрунтовані, враховуючи, що за приписами ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправник несе відповідальність за наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладній, а приписи ст. 122 Статуту залізниць України передбачають відповідальність за це у вигляді штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати.

Разом з тим, суд зазначив про те, що порушення відповідача не завдало позивачу збитків, тому з врахуванням клопотання відповідача та керуючись ст. 83 ГПК України суд зменшив розмір штрафу за вчинене відповідачем порушення.

Позивач в касаційній скарзі просить рішення місцевого господарського суду скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, вимоги задовольнити в повному обсязі.

Скаржник зазначає, що застосовуючи норму ст. 83 ГПК України суд не з'ясував в повному обсязі обставин щодо винятковості спірного випадку, що є суттєвим для правильного застосування даної процесуальної норми. Вчинене відповідачем порушення щодо зазначення правильної маси вантажу має значний впливів на безпеку руху. Відносно даного відповідача таке порушення фіксується в значній кількості випадків. Вимоги позову обґрунтовані чинним законодавством про залізничний транспорт, яке не передбачає зменшення розміру штрафних санкцій за договором перевезення вантажу.

Сторони не скористалися правом участі в засіданні суду касаційної інстанції.

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом спору є стягнення штрафу за неправильно зазначену у перевізних документах масу вантажу.

Згідно статті 118 Статуту залізниць України за вищезазначені порушення стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

На підставі ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України за невірно зазначену у залізничній накладній масу вантажу позивачем нараховано штраф у розмірі п'ятикратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення.

Крім того, частиною 2 статті 233 ГК України встановлено, що якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Судом першої інстанції встановлено, що вчинене відповідачем порушення не заподіяло позивачу збитків.

Статтею 83 ГПК України встановлено право господарського суду при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до положень ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази.

Передбачене законодавчими нормами право господарського суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає до стягнення зі сторони, що порушила зобов’язання, базується на оцінці судами доказів, наданих сторонами і їх переоцінка та встановлення інших обставин виходить за межі повноважень касаційної інстанції.

Доводи скаржника про відсутність передбаченого законодавством, що регулює спірні правовідносини сторін порядку щодо зменшення штрафу відхиляються з огляду на вищенаведені норми матеріального права. Щодо доводів про винятковість обставин в спірному випадку, то їх переоцінка до повноважень касаційної інстанції не належить.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Донецької області від 06.04.2009 у справі № 17/53 господарського суду Донецької області залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.