ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2009 р.
№ 24/452-б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
Удовиченка О.С.,
Міщенка П.К. (доповідач),
Заріцької А.О.
розглянувши касаційну
на ухвалу
у справі
Державної податкової інспекції у Подільському
районі міста Києва
Київського апеляційного
господарського суду
від 05.02.2009р.
№ 24/452-б
за заявою
про
Фізичної особи-підприємця
ОСОБА_1
ТОВ "Пан-Техноком"
визнання банкрутом
В судовому засіданні взяли участь представники:
скаржника – Федоров С.Ф.,
заявника –не з'явився;
боржника - не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.11.2008 року в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Пан-Техноком" за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Постановою господарського суду міста Києва від 20.11.2008 року у справі № 24/452-б в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі –Закону) визнано банкрутом ТОВ "Пан-Техноком" (м. Київ, код ЄДРПОУ 34818083, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута ініціюючого кредитора, якого зобов’язано здійснювати ліквідаційну процедуру у відповідності з вимогами чинного законодавства, а також надати суду звіт та ліквідаційний баланс Боржника за результатами роботи.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.12.08 року у справі № 24/452-б було затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора; ліквідовано банкрута –ТОВ "Пан-Техноком"; провадження у справі –припинено.
Київський апеляційний господарський суд ухвалою від 05.02.2009 року відмовив Державній податковій інспекції у Подільському районі міста Києва у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 26.12.2008 року у справі № 24/452-б.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції Державна податкова інспекція у Подільському районі міста Києва звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2009 року, а справу передати до суду апеляційної інстанції.
Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2008 року про відмову в прийняті апеляційної скарги мотивована тим, що як вбачається з матеріалів справи Державна податкова інспекція у Подільському районі міста Києва не є кредитором у справі у розумінні Закону та не визнавалась судом як кредитор у встановленому законом порядку тому скаржник не є стороною у даній справі і тому позбавлений права оскаржувати постанову суду першої інстанції.
Вищий господарський суд України ухвалою від 01.06.2009 року прийняв касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва у справі № 24/452-б до провадження та призначив касаційну скаргу до розгляду.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.
За змістом пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України держава забезпечує особам право на апеляційне оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з статтею 91 Господарського процесуального кодексу України право на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, надається сторонам у справі та прокурору, які звертаються до апеляційної інстанції відповідно з апеляційною скаргою або апеляційним поданням.
Учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.
Сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут) (абз. 21, 22 ст. 1 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").
Кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), що закріплено зокрема ст. 210 ГК України.
Частиною 5 статті 52 Закону про банкрутство передбачено особливий порядок виявлення кредиторів відсутнього боржника, відповідно до якого кредиторів боржника виявляє ліквідатор, який письмово повідомляє усіх відомих йому кредиторів про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом.
В апеляційній скарзі ДПІ У Подільському районі міста Києва зазначено, що ліквідатор не повідомляв ДПІ про визнання господарським судом відсутнього боржника. Крім того, до касаційної скарги додано заяву ДПІ від 26.12.2008р. про визнання кредитором боржника.
На підставі вищезазначеного колегія суддів вважає, що ухвала Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2009 року у справі №24/452-б про відмову в прийняті апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва суперечить повноваженням суду апеляційної інстанції, так як винесена з порушенням вимог ст. 33, 34, 43 ГПК України, оскільки судом апеляційної інстанції не було надано належної оцінки вищезазначеним фактам, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
Тому відмовляючи Державній податковій інспекції у Голосіївському районі міста Києва у прийняті апеляційної скарги господарський суд апеляційної інстанції фактично обмежив суб'єкта в праві на оскарження, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України.
Згідно вимог ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
За таких обставин, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що ухвала Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2009 року у справі № 24/452-б не відповідає нормам чинного законодавства тому підлягає скасуванню, а справа направленню до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва задовольнити, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2009 року скасувати, а справу №24/452-б передати на розгляд до Київського апеляційного господарського суду .
Головуючий Удовиченко О.С. С у д д я Міщенко П.К. С у д д я Заріцька А.О.