Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши касаційну скаргу ДК "Украгазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі ГУ "Шебелинкагазвидобування"

За участю представників сторін

від позивача не з'явилися,

від відповідача Самотохіна Н.О. дов.,

від третьої особи не з'явилися

Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" (далі по тексту –ДК "Укргазвидобування") звернулась до господарського суду м. Києва з позовом до закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" (далі по тексту –ЗАТ "Укргаз-Енерго"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача відкрите акціонерне товариство "Балцем" (далі по тексту –ВАТ "Балцем"), про зобов’язання виконати умови договору.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.12.2008 порушено провадження у справі № 7/132 за позовом ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" до ЗАТ "Укргаз-Енерго", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ВАТ "Балцем" про зобов’язання виконати умови договору.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.02.2009 (суддя Якименко М.М.) провадження у справі припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2009 року у справі № 7/132 (судді: Студенець В.І., Баранець О.М., Буравльов С.І.) ухвалу господарського суду міста Києва від 05.02.2009 року залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 05.02.09р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.03.09р., посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, між ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" (Виконавець) та ЗАТ "Укргаз-Енерго" (Замовник) 21.03.2007 укладено договір № 37/66/Тр-07 про надання послуг з транспортування природного газу, за умовами якого Виконавець зобов’язався відповідно до умов даного договору протранспортувати природний газ системою внутрішньопромислових трубопроводів, що знаходяться в зоні обслуговування та/або користуванні Виконавця, від пунктів приймання-передачі газу –пунктів виміру витрат газу в районах видобутку газу на території України, який транспортується шляхом заміщення, до Пунктів призначення: газопроводів Споживачів та/або до ГРС для передачі визначеним Замовником та доведеним (підтвердженим) до Виконавця через Об’єднане диспетчерське управління ДК "Укртрансгаз" Споживачам та/або Уповноваженим організаціям, здійснювати облік такого газу, а Замовник зобов’язується відповідно до умов даного договору оплатити надані Виконавцем послуги з транспортування газу.

Згідно п.4.1. договору надання послуг з транспортування газу оформлюється Замовником і Виконавцем шляхом складання акту здачі-прийомки послуг з транспортування газу, надалі –Акт.

Пунктом 4.2 передбачено, що надання послуг з технічного приймання-передачі Газу в Пунктах призначення оформлюється Замовником і Виконавцем шляхом складання акту здачі-прийомки послуг з технічного приймання-передачі Газу в Пунктах призначення.

Крім того, суди встановили, що листом вих. № 7-8016 від 29.07.08р. ДК "Укргазвидобування" 30.07.2008 надіслала ЗАТ "Укргаз-Енерго" реєстр фактично протранспортованих обсягів природного газу магістральними газопроводами ГПУ"Шебелинкагазвидобування" в лютому 2008 року та акт № УТГ-000819 здачі-приймання послуг з технічного приймання-передачі та транспортування природного газу, що підтверджується описом вкладення до цінного повідомлення.

Звернувшись до суду з позовною заявою, ДК "Укргазвидобування" посилався на те, що ЗАТ "Укргаз –Енерго" акт не підписав, чим порушив свої зобов’язання по договору та майнові інтереси компанії і просив суд зобов’язати ДК "Укргазвидобування" виконати умови договору № 37/66 –ТР-07 від 21.03.2007 документально оформити факт надання послуг з транспортування природного газу за лютий 2008 року шляхом підписання акту прийому –передачі послуг з технічного приймання – передачі та транспортування природного газу в обсязі 48026,219 тис. куб.м., що відповідає п. 4.1, п. 4.2 договору, а також реєстр фактичного протранспортованого в лютому 2008 р. природного газу –п. 4.4 договору.

Суд попередньої інстанції вірно зауважив, що акт приймання –передачі за договором є підтвердженням наявності чи відсутності фактів передачі однією стороною та прийняття іншою стороною предмету договору, що є лише доказом, а не окремим обов’язком щодо виконання сторонами договірних зобов’язань за договором.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Такого способу захисту прав, як підписання акта приймання –передачі товару за договором вищевказаною статтею не передбачено.

Статтею 20 ГК України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів вказаного способу захисту прав також не передбачено.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Згідно ст. 6 ГК України загальним принципом господарювання в Україні, зокрема, є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, що враховуючи, що зобов’язання ЗАТ "Укргаз-Енерго" підписати акти прийому –передачі природного газу, які є лише доказом, а не окремим обов’язком щодо виконання сторонами договірних зобов’язань за договором, суперечить способам захисту цивільних прав та інтересів, а також є втручанням у господарську діяльність суб’єкта господарювання, тому провадження у справі підлягає припиненню.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, якою ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не має.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117, 1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

1. Касаційну скаргу ДК "Украгазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі ГУ "Шебелинкагазвидобування" залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду м. Києва від 05.02.09р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.03.09р. по справі № 7/132 залишити без змін.