ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2009 р.
№ 10/522/05-НР-ЗН(08)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді М.В.Кузьменка,
судді І.М.Васищака,
судді В.М.Палій,
розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Миколаївське виробничо-
торгівельне взуттєве підприємство "НІКО"
на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 13.03.2009р.
у справі господарського суду Миколаївської області №10/522/05-НР-ЗН(08)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Обнова Трейд"
до Акціонерного товариства "Миколаївське виробничо-торгівельне взуттєве
підприємство "НІКО"
про витребування майна з чужого незаконного володіння,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.02.2009 р. заяву Акціонерного товариства "Миколаївське виробничо-торгівельне взуттєве підприємство "НІКО" про перегляд рішення господарського суду Миколаївської області від 15.07.2007р. у справі №10/522/05-НР залишено без задоволення, а рішення суду –без змін (а.с.52-53 т.3).
Не погоджується з вказаною ухвалою суду, відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, переглянути судове рішення від 15.07.2007р. за нововиявленими обставинами та прийняти нове рішення (а.с.55-56 т.3).
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.03.2009р. (головуючий, суддя Поліщук Л.В., судді Бандура Л.І., Туренко В.Б.) апеляційну скаргу АТ "Миколаївське виробничо-торгівельне взуттєве підприємство "НІКО" на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 03.02.2009р. повернуто без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України, у зв'язку з не доданням до скарги документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та передати справу на розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 94 ГПК України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати державного мита. Недотримання зазначених вимог щодо додання до апеляційної скарги документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі, є підставою для повернення поданої апеляційної скарги без розгляду у відповідності з п.3 ч. l ст. 97 ГПК України, на яку посилався суд апеляційної інстанції, повертаючи скаргу відповідача.
Між тим, п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України, у даному випадку, застосований судом апеляційної інстанції помилково з огляду на таке.
В силу ст. 46 ГПК України, державне мито сплачується в доход держаного бюджету в порядку i розмірі, встановлених законодавством України, при цьому, відповідно до ст. 45 ГПК України, позовні заяви i заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
Розмір державного мита визначений Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (7-93) , а порядок сплати - Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993р. №15 (z0050-93) .
За змістом п.2 ч.1 ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", державне мито справляється із позовних заяв і заяв кредиторів у справах про банкрутство, що подаються до господарських судів, та апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами.
Відповідно до пункту 3 Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита (z0050-93) , по справах, що розглядаються господарськими судами, державне мито сплачується до подання позовної заяви та апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами.
Таким чином, чинне законодавство не визначає апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду, прийняту за результатом перегляду судового акта за нововиявленими обставинами, в якості об’єкта справляння державного мита.
Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції невірно застосував п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України, оскільки не врахував того, що подана апеляційна скарга державним митом не оплачується.
За таких обставин, ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 13.03.2009р. підлягає скасуванню, а справа передачі до апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги Акціонерного товариства "Миколаївське виробничо-торгівельне взуттєве підприємство "НІКО" на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 03.02.2009р.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Миколаївське виробничо-торгівельне взуттєве підприємство "НІКО" задовольнити.
2. Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 13.03.2009р. у справі №10/522/05-НР-ЗН(08) скасувати.
3. Справу передати до Одеського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги Акціонерного товариства "Миколаївське виробничо-торгівельне взуттєве підприємство "НІКО" на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 03.02.2009р.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко Суддя І.М.Васищак Суддя В.М.Палій