Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 3 серпня 2005 року порушено провадження усправі № Б29/150/05 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "Механізатор" (далі –ТОВ "Механізатор") на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 6 лютого 2006 року у справі № Б29/150/05 припинено процедуру ліквідації боржника –ТОВ "Механізатор" за нормами ст. 52 Закону та здійснено перехід до загальних процедур банкрутства, передбачених цим Законом, введено процедуру розпорядження майном боржника.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду Дніпропетровсь-

кої області від 23 січня 2007 року у справі № Б29/150/05 затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 263 574, 45 грн.; визнані грошові вимоги СПД ОСОБА_1 в сумі 616, 3 грн., що відносяться до першої черги задоволення, в сумі 74 217, 17 грн., що відносяться до четвертої черги задоволення, та в сумі 31 866, 78 грн., що відносяться до шостої черги вимог задоволення; відхилено вимоги СПД ОСОБА_1 в сумі 205 662, 70 грн.; визнано грошові вимоги ТОВ фірми по будівництву житла "ОКС" в сумі 125 грн., що відносяться до першої черги задоволення, та 156 749, 20 грн., що відносяться до четвертої черги задоволення; відхилено вимоги ТОВ фірми по будівництву житла "ОКС" в сумі 35 610, 62 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 1 серпня 2007 року ухвалу місцевого господарського суду від 23 січня 2007 року скасовано в частині кредиторських вимог СПД ОСОБА_1, справа в цій частині направлена на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Справа судами розглядалась неодноразово, у зв'язку з чим їй було присвоєно новий номер - № Б24/29/150/05.

При новому розгляді ухвалою місцевого господарського суду від 26 лютого 2009 року визнано грошові вимоги СПД ОСОБА_1 по яких були заперечення на суму 70 000 грн.

В касаційній скарзі кредитор - СПД ОСОБА_1. просить вказану ухвалу скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду його грошових вимог до боржника.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанцій неповно з’ясував всі обставини, що мають значення для справи, не визначив черговість задоволення визнаних вимог, та неправильно застосував норми матеріального права.

Крім того заявник касаційної скарги вважає, що судом порушено норми процесуального права, оскільки його не було повідомлено про призначення справи до розгляду на 26 лютого 2009 року.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наведених нижче підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 6 квітня 2006 року СПД ОСОБА_1. подано заяву про визнання грошових вимог до боржника в сумі 321 675, 08 грн., що включає, суму основного боргу за угодою № 1 про надання юридичних послуг з ведення провадження у справі про стягнення заборгованості від 1 лютого 2003 року (відповідно до рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29 червня 2005 року у справі № 10/80) інфляційні втрати та 3% річних на суму 106 083, 95 грн., суму боргу у розмірі 205 662,70 грн., за угодою № 2 про надання юридичних послуг з ведення провадження у справі про стягнення заборгованості від 19 серпня 2003 року (відповідно до рішення Третейського суду від 21 листопада 2006 року) та судові витрати у розмірі 616, 30 грн.

6 грудня 2006 року кредитором - СПД ОСОБА_1. подана до суду заява про зменшення суми кредиторських вимог до 312 362, 95 грн.

Скасована ухвала суду попереднього засідання від 23 січня 2007 року господарського суду першої інстанції була мотивована тим, що грошові вимоги СПД ОСОБА_1 в сумі 205 662, 70 грн. судом відхиляються, оскільки ініціюючим кредитором не надано суду доказів виконання спірного договору та не доведено обґрунтування своїх вимог до боржника на зазначену суму.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції від 23 січня 2007 року у справі № Б29/150/05 в частині розгляду грошових вимог кредитора та повертаючи справу на новий розгляд Вищий господарський суд України в постанові від 1 серпня 2008 року вказав про неправильне розподілення визнаних грошових вимог кредитора у розмірі 106 697, 25 грн. до відповідних черг задоволення вимог, а стосовно відхилених судом першої інстанції вимог у розмірі 205 662, 70 грн. зазначив, що кредитором було надано нотаріально засвідчену копію рішення Третейського суду від 21 листопада 2006 року, яким на користь СПД ОСОБА_1 з боржника стягнуто відхилену суму боргу. На підставі вказаного суд касаційної інстанції зазначив, що місцевому господарському суду при новому розгляді справи слід перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням сторін.

З оскаржуваної ініціюючим кредитором ухвали суду від 26 лютого 2009 року вбачається, що місцевим господарським судом вказівки суду касаційної інстанції не виконані, не враховано, що ухвалу суду від 23 січня 2007 року скасовано повністю в частині визнаних вимог кредитора, тому їх слід було розглядати заново з урахуванням наданих доказів та вказівок суду касаційної інстанції.

При цьому місцевим господарським судом оскаржуваною ухвалою було лише визнано грошові вимоги у розмірі 70 000 грн., а рішенню третейського суду, наявного у справі в підтвердження вимог у розмірі 205 662, 70 грн., оцінки не надано.

Розпорядником майна ТОВ підприємства "Механізатор" арбітражним керуючим Осадчим О.С. 5 вересня 2008 року повідомлено СПД ОСОБА_1 та суд першої інстанції про визнання кредиторських вимог у розмірі 176 697, 24 грн. та черговість їх задоволення.

Вказане повідомлення судом не досліджувалось, як і не досліджувалось питання черговості задоволення визнаних вимог кредитора.

Відповідно до ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі – ГПК України (1798-12) ) вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

За таких обставин справи місцевий господарський суд у порушення ст.ст. 43, 11112 ГПК України (1798-12) вказівок викладених в постанові суду касаційної інстанції не виконав, оскільки не дослідив всіх обставин по справі та доказів у підтвердження вимог кредитора, не дав оцінки повідомленню розпорядника майна та не вирішив питання черговості задоволення визнаних вимог кредитора, що призвело до прийняття незаконного рішення, яке не може бути залишене без змін і підлягає скасуванню.

При новому розгляді справи в частині розгляду кредиторських вимог СПД ОСОБА_1 суду слід врахувати наведене, виконати вказівки суду касаційної інстанції викладені у постанові Вищого господарського суду України від 1 серпня 2007 року та вимоги Закону і прийняти законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11113, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2009 року у справі № Б24/29/150/05 скасувати.

Справу № Б24/29/150/05 в частині розгляду кредиторських вимог суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.