Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.03.2009 р. позовні вимоги ТОВ "Констеб ЛТД" задоволено частково. Визнано договір про надання послуг від 01.12.2008 р. в частині отримання оплати за опалення та холодного і гарячого водопостачання та водовідведення недійсним. Зобов’язано ТОВ "Карбон ЛТД" внести зміни до договору про надання послуг від 01.12.2008 р. в частині отримання оплати за опалення та холодного і гарячого водопостачання та водовідведення. Зобов’язано ТОВ "Карбон ЛТД" при формуванні цін на послуги опалення та гарячого водопостачання виходити з розрахунку ринкової ціни за куб газу, а холодного водопостачання та водовідведення використовувати тарифи, за якими ці послуги надаються ВАТ "АК "Київводоканал". Стягнуто з ТОВ "Карбон ЛТД" на користь ТОВ "Констеб ЛТД" суму сплаченого державного мита у розмірі 85,00 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118, 00 грн. Позовні вимоги ТОВ "Констеб ЛТД" у частині стягнення боргу у розмірі 100 000, 00 грн. залишено без розгляду. У позовних вимогах ТОВ "Карбон ЛТД" відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Карбон ЛТД" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення господарського суду м. Києва від 26.03.2009 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2009 р. (судді Андрієнко В.В., Буравльов С.І., Вербицька О.В.) апеляційну скаргу ТОВ "Карбон ЛТД" на рішення господарського суду м. Києва від 26.03.2009 р. з доданими до неї документами повернуто без розгляду.

Ухвала мотивована тим, що держмито сплачено ТОВ "Карбон ЛТД" у меншому розмірі ніж встановлено чинним законодавством

Не погоджуючись з ухвалою, ТОВ "Карбон ЛТД" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та направити справу до Київського апеляційного господарського суду для розгляду по суті, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представників відповідача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно п. 3 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до підпункту "г" п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 "Про державне мито" із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами: державне мито справляється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, при звернені до суду апеляційної інстанції із скаргою ТОВ "Карбон ЛТД" було сплачено мито в розмірі 1805, 24 грн.

Зазначений розмір державного мита ТОВ "Карбон ЛТД" було розраховано виходячи із того, що за первісним позовом мито було сплачено в розмірі 85, 00 грн., а за зустрічним позовом 3526, 48 грн., а тому врахувавши, що із апеляційних на рішення державне мито справляється у розмірі 50 відсотків ставки мито складає 42,50 грн. + 1763,24 грн. = 1805,24 грн.

Проте, оскаржувачем не було прийнято до уваги, що первісний позов містить, як немайнову вимогу та і майнову, яка була оплачена митом в розмірі 1100, 00 грн., а оскільки ТОВ "Карбон ЛТД" оскаржує рішення в повному обсязі то оскаржувач повинен був сплатити мито і за відповідну майнову вимогу.

Отже, висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги є підставний та обґрунтований.

Крім того, в касаційні скарзі ТОВ "Карбон ЛТД" вказувало на неправомірність застосування апеляційною інстанцією Закону України "Про державне мито" (1994-12) дію якого зупинено Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 "Про державне мито" (7-93) .

В абзаці 2 на ст. 2 ухвали від 22.04.2009 р. Київський апеляційний господарський суд послався на підпункт "г" п. 2 ст. 3 Закону України "Про державне мито".

Проте Закон України "Про державне мито" (1994-12) не містить підпункт "г" пункту 2 статті 3, зазначений підпункт міститься у Декреті Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 "Про державне мито" (7-93) .

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд апеляційної інстанції при винесенні ухвали керувався Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 р. № 7-93 (7-93) .

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України (1798-12) , суд

Касаційну скаргу ТОВ "Карбон ЛТД" залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2009 р. у справі № 40/35 залишити без змін.