Рішенням господарського сулу Рівненської області від 30.10.2008 у справі № 17/60 (суддя Петухов М.Г.) задоволені позовні вимоги Прокурора міста Луцька в інтересах держави в особі територіальної громади міста Луцька в особі Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради до ТОВ "Магістраль" та Концерну "Автошляхбуд" про стягнення з відповідачів солідарно на користь Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради 893804,40 грн. збитків в частині стягнення 461227,20 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що відповідачі прийняті на себе зобов'язання щодо усунення недоліків дорожнього покриття, виявлених в межах гарантійного строку, не виконали, в зв’язку з чим позивач змушений звернутися до третьої особи за послугами по ремонту дорожнього покриття, фактична вартість яких становить 461227,20 грн.

Львівський апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційний перегляд в зв’язку зі скаргою ТОВ "Магістраль", постановою від 25.12.2008 (колегія суддів у складі головуючого судді Юрченка Я.О., суддів Мурської Х.В., Якімець Г.Г.) рішення у справі скасував, прийнявши нове рішення про відмову в позові.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивачем не доведено підставність проведення третьою особою поверхневої обробки дорожнього покриття в рамках усунення недоліків, а, отже, і заподіяння йому збитків, адже, відповідач-2 виконав прийняті на себе як на поручителя зобов'язання по усуненню саме тих недоліків дорожнього покриття, що виникли в межах гарантійного строку і були визначені сумісними актами обстеження від 23.07.2008.

Перший Заступник прокурора Волинської області з постановою суду апеляційної інстанції не згоден, в касаційному поданні просить її скасувати, натомість, рішення господарського суду першої інстанції у справі залишити в силі як законне і обґрунтоване, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм ст. 22, 554 Цивільного кодексу України.

Свої вимоги касатор обґрунтовує, зокрема, тим, що суд апеляційної інстанції дійшов невірного висновку про відсутність об’єктивної необхідності здійснити поверхневу обробку дорожнього покриття після проведення відповідачем-2 ямкового ремонту дорожнього полотна і про обмеження відповідальності відповідача-2 тільки обов’язком здійснити роботи за боржника.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційне подання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.08.2007 між Департаментом житлово-комунального господарства Луцької міської ради (замовник) та ТОВ "Магістраль" (підрядник) укладений договір підряду № 20д на виконання робіт з відновлення дорожнього покриття (шляхом реконструкції доріг), за умовами якого (п. 1.1) замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами, відповідно до технічного завдання, кошторисної документації та умов договору виконати роботи з відновлення дорожнього покриття (шляхом реконструкції доріг); договірна ціна робіт визначається на основі кошторису, що є невід’ємною частиною договору, і становить 6490177 грн. (п. 2.1 договору); підрядник гарантує якість закінчених робіт протягом 1,5 року з моменту здачі виконаних робіт замовнику (п. 5.1 договору), у разі виникнення протягом гарантійного строку недоліків у виконаній роботі, замовник зобов’язаний заявити про них підрядникові протягом 5 днів після їх виявлення, а останній зобов’язаний усунути недоліки за свій рахунок, про характер недоліків, їх опис, причини виникнення сторони складають відповідний акт (п. 5.2 договору).

Як вбачається з актів приймання виконаних підрядних робіт за вересень-жовтень 2007 року до вищевказаного договору, підрядником (відповідачем-1) виконані підрядні роботи загальною вартістю 6445721,06 грн., з яких частина робіт вартістю 304382,40 грн. з-за наявності дефектів замовником (позивачем) прийнята не була, в зв’язку з чим ним сплачено підряднику 6080462,18 грн., відповідно, сума коштів яка не була витрачена позивачем в оплату виконаних робіт склала 365258,88 грн.

Угодою від 27.12.2007 сторони за взаємною згодою домовились розірвати договір підряду від 16.08.2007 № 20д з 27.12.2007, оскільки подальшого виконання договору і реалізації залишку невикористаної договірної суми 409714,82 грн. не передбачається.

Одночасно, між Концерном "Автошляхбуд" (поручитель), Департаментом житлово-комунального господарства Луцької міської ради (кредитор) та ТОВ "Магістраль" (боржник) укладено договір поруки від 11.12.2007, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником обов’язку щодо належного виконання робіт з відновлення дорожнього покриття за договором, передбаченим розділом 2 (п. 1.1 договору); передбачений цим договором обов’язок поручителя перед кредитором обмежується виконанням поручителем на вимогу кредитора робіт щодо усунення недоліків в роботах за основним договором у випадку їх виявлення в межах дії гарантійного строку –1,5 року (п. 3.1 договору).

Під час огляду технічного стану дорожнього покриття вулиць Карпенка-Карого та Набережної у м. Луцьку робочою комісією позивача 06.03.2008 були виявлені недоліки робіт, виконаних на підставі договору підряду від 16.08.2007 № 20д, а саме: розходження асфальтобетонного покриття по стиках в місцях з'єднання смуг; розходження асфальту по ширині асфальтоукладника; необхідність вирівнювання стикування з покриттям та ремонт дощоприймального колодязя, а також підняття решіток до допустимого БНіП рівня; недотримання ухилу дороги; ямковість та відшарування асфальтобетонного покриття. Виявлені дефекти та методи їх усунення були занесені у дефектні відомості, складені робочою комісією департаменту.

Оскільки пунктами 5.1, 5.2 договору підряду від 16.08.2007 № 20д встановлено півторарічний термін гарантії якості виконаних робіт, позивачем 11.03.2008 направлено відповідачам письмову вимогу про усунення до 21.04.2008 недоліків, виявлених робочою комісією, проте, будь-якої письмової відповіді позивач на вказану вимогу не отримав, а дефекти виконаних робіт з відновлення дорожнього покриття згідно відомостей робочої комісії за власний рахунок ні підрядником, ані поручителем усунені не були.

В зв’язку з зазначеними обставинами і на підставі ст. ст. 22, 526, 553, 554, 623, 857, 859, 883, 884, 886 ЦК України прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів солідарно 893804,40 грн. збитків у вигляді необхідних витрат, які позивач має зробити для відновлення дорожнього покриття, що розраховані на замовлення позивача Товариством з обмеженою відповідальністю "Луцька ДПМК".

Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій дійшли прямо протилежних висновків щодо наявності підстав для стягнення збитків з відповідачів у справі.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачі прийняті на себе зобов'язання в частині усунення недоліків дорожнього покриття, встановлених в межах гарантійного строку, не виконали, позивач змушений звернутися до іншої особи за послугами з поверхневої обробки всього дорожнього полотна, вартість таких робіт, виконаних ЗАТ "Луцькавтодор" становить 461227,20 грн., отже, фактичний розмір збитків підлягає відшкодуванню відповідачами солідарно на підставі ст. ст. 224, 226 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 553, 554, 623, 857, 859, 883, 884, 886 Цивільного кодексу України.

Натомість, суд апеляційної інстанції, відмовляючи в позові в повному обсязі, дійшов висновку про безпідставність, недоведеність і необґрунтованість позовних вимог, адже, позивачем не доведено належними і допустимими доказами ні необхідності, ані факту проведення третьою особою поверхневої обробки дорожнього покриття в рамках усунення недоліків, що виникли в межах гарантійного строку і були визначені сумісними актами обстеження від 23.07.2008.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог та вважає доводи касаційного подання такими, що їх не спростовують, а зводяться до намагання надати їм перевагу над встановленими судом апеляційної інстанції обставинами, що згідно приписів ст. ст. 111-5, 111-7 ГПК України перебуває поза процесуальними межами суду касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України до складу збитків відносяться також витрати, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22, ст. 611, ч.1 ст. 623 ЦК). Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Згідно з частиною другою статті 623 ЦК розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Втім, в порушення зазначених вимог, позивач не довів ні наявності у діях (бездіяльності) відповідачів повного складу цивільного правопорушення, ані розміру збитків.

Так, в обґрунтування своїх вимог позивач посилався на положення пунктів 5.1, 5.2 договору підряду від 16.08.2007 № 20д, якими встановлено півторарічний термін гарантії виконаних робіт і обов’язок відповідачів усунути виявлені в цей період недоліки за свій рахунок. Аналогічне право замовника вимагати безоплатного усунення недоліків у роботі у розумний строк встановлене нормою п. 1 ч. 1 ст. 858 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, суд першої інстанції, задовольняючи позов, заявлений про стягнення з відповідачів як з солідарних боржників 893804,40 грн. збитків у вигляді необхідних витрат, які позивач мусить зробити для відновлення дорожнього покриття, що розраховані на замовлення позивача Товариством з обмеженою відповідальністю "Луцька ДПМК", фактично стягнув солідарно з відповідачів реальні збитки у вигляді 461227,20 грн. вартості додаткових робіт з поверхневої обробки дорожнього покриття, проведених ЗАТ "Луцькавтодор", отже, безпідставно і без будь-якого правового обґрунтування змінив позовні вимоги, вийшовши за межі заявленого позову.

При цьому, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, розмір збитків в сумі 461227,20 грн. не доказано кредитором, адже, їх розрахунок ґрунтується на довідках про вартість виконаних робіт і актах приймання виконаних робіт, складених в односторонньому порядку ЗАТ "Луцькавтодор", отже, позивачем в порушення вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України також не доведено належними і допустимими доказами ні необхідності, ані факту проведення сторонньою організацією (ЗАТ "Луцькавтодор") додаткових робіт і саме на вказану суму.

Колегія суддів зазначає, що згідно п. 5.2 договору підряду від 16.08.2007 № 20д про характер недоліків, їх опис, причини виникнення сторони складають відповідний акт на усунення недоліків, втім, позовні вимоги обґрунтовані дефектними відомостями, складеними 06.03.2008 робочою комісією департаменту в односторонньому порядку, при цьому, вартість робіт з усунення недоліків в сумі 893804,40 грн. також визначена позивачем самостійно, тобто, на його замовлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Луцька ДПМК".

За таких обставин, дефектні відомості від 06.03.2008 не є актами виявлення і усунення недоліків у розумінні умов пунктів 5.1, 5.2 договору підряду від 16.08.2007 № 20д, відтак, вимога позивача від 11.03.2008 про усунення недоліків не може вважатись такою, що підлягає виконанню відповідачами, а, отже, зобов’язання не може вважатись порушеним, що, в свою чергу, унеможливлює стягнення збитків, завданих його невиконанням.

На користь такого висновку свідчить той факт, що під час розгляду справи в суді першої інстанції між сторонами за справою 23.07.2008 складено сумісні акти обстеження стану дорожнього покриття, за результатами яких встановлена необхідність усунення недоліків, що виникли в межах гарантійного строку, шляхом проведення ямкового ремонту по всій протяжності вулиць, а в місцях відшарування щебеню від бітуму –виконати поверхневу обробку, отже, як встановлено судом апеляційної інстанції, необхідність поверхневої обробки всього дорожнього полотна в рамках усунення недоліків не була визначена сумісними актами обстеження від 23.07.2008.

Таким чином, в порушення приписів ст. 1 ГПК України, позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування збитків, пов’язаних з невиконанням безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі, до виникнення права на позов і за відсутності доказів порушення відповідачами його права на вимогу про усунення таких недоліків, які визначені у встановленому договором порядку.

За таких обставин, слід визнати підставним і ґрунтовним висновок суду апеляційної інстанції про неможливість задоволення позову.

Наведене свідчить, що під час прийняття постанови у справі суд апеляційної інстанції не припустився порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для його скасування або зміни відсутні.