Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Україна" звернулось до господарського суду м.Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" про стягнення 5 046 200 грн.

Рішенням господарського суду м.Києва від 10.02.2009 по справі №27/61 позов задоволено частково. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" на користь Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Україна" кошти у розмірі 5 000 000 грн., пеню у сумі 40 983,61 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 474,50 грн. 50, та 117,88 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.

Відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Надра" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення від 10.02.2009 господарського суду м.Києва з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права та припинити провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 30.06.2006 між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Український Страховий Альянс" та Відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра" укладено договір про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку №06/980-122, за умовами якого банк відкриває вкладний рахунок для розміщення та обліку грошових коштів/банківських металів вкладника внесених на умовах, що визначаються при внесенні вкладу на вкладний рахунок, про що укладається окремий договір.

03.12.2007 Відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Надра" уклав із Закритим акціонерним товариством "Український Страховий Альянс" договір №6, згідно якого на вкладний рахунок № 26529200117001 в філії ВАТ КБ "Надра", відкритий у відповідності з договором про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку № 06/980-122 від 30.06.2007, вкладник перераховує кошти в сумі 5 000 000 грн.

11.11.2008 Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Український Страховий Альянс" змінило своє найменування на Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Україна", що підтверджується статутом позивача та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, наявних в матеріалах справи.

Згідно із п. 1.4 договору №6 від 03.12.2007 передбачено, що вкладник розміщує грошові кошти, а банк зобов’язується виплатити вкладникові суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, визначеному цим договором.

На виконання умов договору позивач перерахував на вкладний рахунок №26529200117001 в філії ВАТ КБ "Надра" 5 000 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №20955 від 03.12.2007.

Відповідно до п. 1.2 договору № 6 від 03.12.2007 строк вкладу становить 12 (дванадцять) місяців і 12 (дванадцять) днів. Дата повернення вкладу –15 грудня 2008 року.

З банківської виписки від 15.12.2008 вбачається, що відповідач закрив вклад та повернув суму вкладу у розмірі 5 000 000 грн. згідно договору №06/980-122 від 03.12.2007, проте відповідно до довідки №135-22-74/111 від 20.01.2009 начальника відділення №924 АКІБ "УкрСиббанк" Ганджи Ю.І., у період з 15.12.2008 по 19.01.2009 кошти у сумі 5 000 000 грн. на поточний рахунок №26505010087700 позивача від Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" не зараховувалися.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частиною 1 статті 1060 Цивільного кодексу України встановлено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач порушив умови договору, а тому, позовні вимоги про повернення банківського вкладу у розмірі 5 000 000 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Посилання скаржника на те, що судом першої інстанції задоволено позов в порушення вимог Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (2346-14) колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки відповідач сам порушив вимоги пункту 8.4 статті 8 вказаного Закону, яким передбачено, що міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 3.3 договору № 06/9801-122 від 30.06.2006 при несвоєчасному поверненні суми вкладу та нарахованих процентів банк сплачує вкладнику пеню за кожний день прострочення від неперерахованої суми в розмірі облікової ставки Національного банку України, яка діяла в цей період.

Місцевим судом встановлено, що відповідач повинен був повернути вклад 15.12.2008, а тому пеня повинна нараховуватися з 16.12.2008.

Таким чином, за перерахунком місцевого суду, пеня становить 40 983,61 грн.

Доводи касаційної скарги щодо порушення місцевим судом статей 4- 7, 43, 77 Господарського процесуального кодексу України колегією суддів до уваги не приймається, оскільки місцевим судом розгляд справи відкладався, відповідач в судове засідання не з'являвся, а відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Беручи до уваги все вищевикладене, враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення місцевого суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України