Рішенням Господарського суду Сумської області (суддя Лущик М.С.) від 23.09.2008 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду (головуючий суддя –Токар М.В., судді –Івакіна В.О., Фоміна В.О.) від 24.02.2009 року, у справі № 9/383-08 позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 1 440 139,51 грн. суму заборгованості по лізингових платежах, 120 000,00 грн. заборгованості по сумі зменшення зобов’язання, 169 216,49 грн. пені, 418 955,55 грн. інфляційних втрат, 64 232,91 грн. 3% річних, 109 209,77 грн. штрафу, 23 217,54 грн. витрат по сплаті державного мита та 112,44 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позову відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить частково скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 року по справі № 9/383-08 щодо стягнення 109 209,77 грн. штрафу в розмірі 7 відсотків, посилаючись на порушення норм матеріального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивач повністю заперечує викладені в ній доводи.

Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представника позивача, пояснення представника прокуратури, який висловився на підтримку доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.03.2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Енерголізинг" та Відкритим акціонерним товариством "Сумська обласна друкарня" був укладений договір фінансового лізингу № 02, згідно з умовами якого відповідачу по акту прийомки від 29.04.2004 року було передано у лізинг друкарське обладнання на суму 18 678 328 грн. 00 коп., придбане Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Енерголізинг" на виконання умов договору.

Розділом 3 Договору встановлений порядок та строки перерахування лізингових платежів. Розрахунок лізингових платежів зазначений в Графіку сплати лізингових платежів - Додаток № 2 до договору, згідно з яким відповідач зобов’язаний перераховувати лізингові платежі щомісяця, не пізніше останнього робочого дня місяця на рахунок позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, договірні зобов’язання щодо своєчасної та в повному обсязі сплати лізингових платежів відповідачем не виконувались, внаслідок чого з серпня 2005 року по травень 2008 року виникла заборгованість відповідача по лізингових платежах, що становить 1 440 139 грн. 51 коп.

06 червня 2008 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Енерголізинг" було укладено договір про відступлення права вимоги № 01/06/08, згідно якого до позивача перейшло право вимоги грошових зобов’язань по договору №02 від 19 березня 2004 року в частині отримання грошових коштів (лізингових платежів) в сумі 1 885 237 грн. 98 коп., яка складається з суми платежів в розмірі 1 558 237 грн. 98 коп., строк сплати яких вже наступив (заборгованість станом на 31 травня 2008 року) та суми зменшення зобов’язань наступних періодів в сумі 327 000 грн. 00 коп. в строки сплати передбачені договором фінансового лізингу (крім платежу за лютий 2009 року в сумі 2 411 грн. 60 коп.).

Вищенаведені обставини стали підставою звернення до суду з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Енерголізинг" про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Сумська обласна друкарня" 1 440 139,51 грн. суму заборгованості по лізингових платежах, 120 000,00 грн. заборгованості по сумі зменшення зобов’язання, 169 216,49 грн. пені, 418 955,55 грн. інфляційних втрат, 64 232,91 грн. 3% річних, 109 209,77 грн. штрафу, які задоволені судами обох інстанцій.

Оскільки відповідачем оскаржуються ухвалені по справі судові акти лише в частині стягнення 109 209,77 грн. штрафу у розмірі 7 відсотків, нарахованого на підставі ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України, то колегія суддів, перевіривши правомірність прийняття рішення лише в оскаржуваній частині, відзначає таке.

Виходячи зі змісту абзацу 3 ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України, остання не передбачає в якості бази для нарахування 7 % штрафу, суму грошового зобов’язання з якого допущено прострочення, а передбачає в якості такої бази виключно вартість товарів (робіт, послуг) з яких (товарів, не вартості) допущено прострочення. Отже, наведена норма передбачає застосування штрафу виключно за прострочення поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, а не за прострочення виконання грошового збов’язання по сплаті лізингових платежів, що у даному випадку мало місця з боку відповідача.

З огляду на наведене рішення судів в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 7 відсотків, нарахованого на підставі ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України в сумі 109 209,77 грн. підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині рішення про відмову в позові. В іншій частині постанова Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.п.1, 2 ч.1 ст. 111-9, ч.1 ст. 111-10, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу ВАТ "Сумська обласна друкарня" КП ДАК "Укрвидавполіграфія" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 року у справі № 9/383-08 задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 року та рішення Господарського суду Сумської області від 23.09.2008 року у справі № 9/383-08 скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з ВАТ "Сумська обласна друкарня" на користь ТОВ "Лізингова компанія "МК Мерітайм Лізинг" 109 209,77 грн. штрафу і в цій частині прийняти нове рішення про відмову в позові.