ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2009 р.
№ 31/68-08
( Додатково див. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду (rs3042107) )
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :
головуючого судді
Першикова Є.В.,
суддів
Данилової Т.Б.,
Ходаківської І.П. (доповідач),
розглянувши
касаційну скаргу
Закритого акціонерного товариства страхової
компанії "Даск" з іноземними інвестиціями
на
постанову від 17.02.2009 Дніпропетровського
апеляційного господарського суду
у справі
№31/68-08 господарського суду
Дніпропетровської області
за позовом
Державного підприємства "Придніпровська
залізниця"
до
Закритого акціонерного товариства страхової
компанії "Даск" з іноземними інвестиціями
про
стягнення 192 271,39 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача- Пащук В.В. (дов. №423 від 01.01.09)
Від відповідача- Гризодуб Я.Д. (дов. №38/1 від 17.11.09)
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2008 (суддя Єременко А.В.) позовні вимоги задоволено повністю, з відповідача - закритого акціонерного товариства страхової компанії "Даск" з іноземними інвестиціями на користь державного підприємства "Придніпровська залізниця" стягнуто 183 346 грн. основного боргу, 2 436,85 грн. інфляційних, 6 638,82 грн. 3% річних.
Постановою колегії суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.02.09 у складі: Науменка І.М., Білецької Л.М., Пруднікова В.В. рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
ЗАТ страхова компанія "Даск" з іноземними інвестиціями у касаційній скарзі просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій по даній справі скасувати, прийняти нове рішення. Скарга мотивована неповним з*ясуванням судами обставин, які мають значення для справи, та порушенням норм процесуального права.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Господарськими судами при розгляді справи було встановлено, що 19.10.2005р. між сторонами був укладений агентський договір (договір доручення) за №АУ 068 ПР/НФ-051688/НЮ, за умовами якого відповідач (страховик) прийняв на себе зобов’язання по страхуванню пасажирів (застрахованих осіб), що відправляються зі станцій Криворізької дирекції залізничних перевезень, під час поїздки або перебування на залізничних вокзалах і залізничних станціях, на умовах, передбачених Положенням про обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, що затверджений Постановою КМ України №959 від 14.08.1998. Позивач (страховий агент), в свою чергу, зобов’язався діяти від імені та за дорученням страховика та виконувати частину його страхової діяльності в сфері зазначеного виду страхування, окрім того, зобов’язався бути представником страховика і діяти в його інтересах за комісійну винагороду відповідно до п.п.1.1.,1.2. договору.
За умовами п.2.5. договору, за виконання своїх договірних обов’язків страховик сплачує страховому агентові комісійну винагороду у розмірі 10% (у тому числі ПДВ) від суми зібраних і перерахованих на розрахунковий рахунок страховика страхових платежів по укладених договорах обов’язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті. У випадку перевищення суми надходження страхових платежів над сумою виплат страхових відшкодувань, страховик, згідно п.2.6. договору, перераховує страховому агентові грошові кошти на попереджувальні заходи у розмірі 50 % різниці зазначених вище сум.
Відповідно до п.4.2. договору, щомісячно, до 20 числа місяця, наступного за звітним, сторони мають складати двосторонній акт звірки за підсумками роботи за місяць, після чого страховик протягом десяти банківських днів після підписання зазначеного акту, виплачує страховому агентові обумовлену п.2.5. договору комісійну винагороду та кошти на попереджувальні заходи при настанні умов, передбачених п.2.6. договору.
Як зазначено судами, позивач фактично до 20.03.07 виконував свої обов’язки, передбачені договором, однак, всупереч положенням договору та вимогам чинного законодавства України, агентська винагорода та кошти на попереджувальні заходи від страховика у повному обсязі ним не отримані, що й стало приводом для звернення позивача до суду за захистом порушених прав.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2007 у справі №19/184(39/78)-07 відмовлено в задоволенні позовних вимог закритого акціонерного товариства страхової компанії "Даск" з іноземними інвестиціями, м.Дніпропетровськ, щодо спонукання відповідача - державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ, визнання агентського договору (договору доручення) №АУ 068 ПР/НФ-051688/НЮ від 19.10.2005 таким, що діє до 31.12.2007, а також щодо заборони здійснення державним підприємством "Придніпровська залізниця", будь-яких дій по укладенню та підписанню договорів на обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті пасажирів (застрахованих осіб), що відправляються зі станцій Криворізької дирекції залізничних перевезень, під час поїздки або перебування на залізничних вокзалах і залізничних станціях. В мотивувальній частині даного рішення чітко визначений тип договору №АУ 068 ПР/НФ-051688/НЮ від 19.10.2005, як договору доручення, з відповідним поширенням на нього положень цивільного кодексу України, як-то право на односторонню відмову.
Згідно ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Тобто, договір №АУ 068 ПР/НФ-051688/НЮ від 19.10.2005 є договором доручення.
Згідно ч.1 ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В обґрунтування своїх касаційних вимог, скаржник зазначає, що згідно п.п.7.1. договору №АУ 068 ПР/НФ-051688/НЮ від 19.10.2005, останній набуває чинності з 01.01.2006 та діє до 31.12.2006 та вважається пролонгованим на наступний термін у випадку, якщо жодна зі сторін за місяць до закінчення первісного терміну дії договору не заявить у письмовому вигляді свій намір щодо його розірвання. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем - державним підприємством "Придніпровська залізниця" листом від 26.12.2006 за вих.№Н-21/2026, керуючись ст. 1008 ЦК України, було повідомлено відповідача - закрите акціонерне товариство страхову компанію "Даск" з іноземними інвестиціями про розірвання договору з 01.01.2007.
Посилання відповідача на той факт, що позивач вказаним листом розірвав договір і таким чином з 01.01.2007 року позивачем були повністю складені з себе всі обов’язки страхового агента, а у відповідача припинилися обов’язки страховика, обґрунтовано не прийняті до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки відповідно до ст. 1008 ЦК України, якщо сторона відмовляється від договору, то вона має попередити другу сторону про відмову від договору не пізніше як за один місяць до його припинення, якщо триваліший строк не встановлений договором.
16.02.2007 року на адресу відповідача було направлено лист позивача №НЗК-8/210 про розірвання договору №АУ 068 ПР/НФ-051688/НЮ, який відповідач отримав 20.02.2007 року, і тому, відповідно до ст. 1008 ЦК України, вищевказаний договір було розірвано лише 20.03.2007 року, тобто через місяць і, відповідно, з цього часу сторони припинили договірні відносини за вищевказаним договором.
Господарськими судами при розгляді справи також було встановлено, що сторони до 20.03.2007 включно фактично продовжували виконання умов договору, а саме, відповідач приймав кошти, підписував акти звірок після 01.01.2007, направляв на адресу позивача листи щодо коригування суми платежів. Доказів сплати позивачеві комісійної винагороди та коштів на попереджувальні заходи у заявленому розмірі відповідач суду не надав.
Враховуючи викладене, колегія суддів вража, що господарські суди правомірно дійшли до висновку про задоволення позовних вимог.
Що стосується посилання касатора на порушенням господарським судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки оформлення рішення не відповідає вимогам ст. 84ГПК України, то колегія суддів зазначає, що з мотивувальної та резолютивної частини рішення місцевого господарського суду по даній справі вбачається висновок суду про задоволення позовних вимог, а допущені в рішенні описки виправляються суддею за заявою сторони або за своєю ініціативою на підставі ст. 89 ГПК України.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що постанова апеляційного господарського суду відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства страхової компанії "Даск" з іноземними інвестиціями залишити без задоволення.
Постанову від 17.02.2009 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі №31/68-08 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.
Головуючий суддя Є.Першиков
Судді Т.Данилова
І.Ходаківська