Закрите акціонерне товариство "Луганський ливарно-механічний завод" звернулося до господарського суду Луганської області із заявою в порядку ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, в якій просить визнати накази арбітражного суду Луганської області від 26.04.2001 № 3/102 про зобов’язання ЗАТ "Луганський ливарно-механічний завод" поставити на користь Обласного комунального підприємства "Луганська обласна паливо-енергетична компанія" продукцію за договорами № 16-1198/т від 30.11.1998 та № 76-1299/т від 29.12.1999 на суму 65 663 грн. 17 коп. і про стягнення з ЗАТ "Луганський ливарно-механічний завод" витрат по сплаті державного мита в сумі 565 грн. 63 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 69 грн. такими, що не підлягають виконанню.

Обґрунтовуючи вимоги, ЗАТ "Луганський ливарно-механічний завод" посилається на те, що ОКП "Луганська обласна паливо-енергетична компанія" є конкурсним кредитором за вимогами, що ґрунтуються на наказах арбітражного суду Луганської області від 26.04.2001 № 3/102 на суму 66 388 грн. 80 коп., які не заявлені у справі про банкрутство № 11/64б, а тому відповідно до п. 2 ухвали господарського суду Луганської області від 09.01.2004 у справі № 11/64б вважаються погашеними, у зв’язку з чим відсутні підстави для здійснення виконавчого провадження.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 16.01.2009 у справі №3/102 (суддя Рябцева О.В.) заяву ЗАТ "Луганський ливарно-механічний завод" задоволено частково; визнано наказ арбітражного суду Луганської області від 26.04.2001 № 3/102 про стягнення з ЗАТ "Луганський ливарно-механічний завод" на користь ОКП "Луганська паливно-енергетична компанія" витрат по сплаті державного мита в сумі 656 грн. 63 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 69 грн. таким, що не підлягає виконанню, у задоволенні решти вимог відмовлено.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 16.03.2009 у справі № 3/102 (колегія суддів: головуючий Якушенко Р.Є., судді Бородіна Л.І., Іноземцева Л.В.) ухвалу господарського суду Луганської області від 16.01.2009 скасовано частково; заяву ЗАТ "Луганський ливарно-механічний завод" задоволено повністю; визнано таким, що не підлягає виконанню наказ арбітражного суду Луганської області від 26.04.2001 № 3/102, за яким зобов’язано ЗАТ "Луганський ливарно-механічний завод" поставити на користь ОКП "Луганська обласна паливо-енергетична компанія" продукцію за договорами № 16-1198/т від 30.11.1998 та №76-1299/т від 29.12.1999 на суму 65 663 грн. 17 коп.; в решті ухвалу господарського суду Луганської області залишено без змін.

У касаційній скарзі ОКП "Луганська обласна паливо-енергетична компанія" просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Луганського апеляційного господарського суду від 16.03.2009 у справі № 3/102 та залишити в силі ухвалу господарського суду Луганської області від 16.01.2009.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.05.2009 у справі №3/102 прийнято касаційну скаргу ОКП "Луганська обласна паливо-енергетична компанія" до провадження, розгляд якої призначено на 23.06.2009.

Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 26.05.2009 у справі № 3/102 змінено та призначено наступний склад колегії суддів Борденюк Є.М. –головуючий, Могил С.К., Самусенко С.С. (доповідач).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.05.2009 у справі №3/102 у зв'язку зі зміною колегії суддів Вищого господарського суду України та виробничою необхідністю розгляд касаційної скарги ОКП "Луганська обласна паливно-енергетична компанія" у справі № 3/102 призначено на 25.06.2009.

Заслухавши суддю-доповідача з дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 117 ГПК України (із змінами, внесеними Законами N 2056-III від 19.10.2000 (2056-14) , N 2539-III від 21.06.2001 (2539-14) ; в редакції Закону N 3538-IV від 15.03.2006 (3538-15) ) господарський суд, який видав наказ, може за заявою боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням арбітражного суду Луганської області від 26.04.2001 у справі № 3/102 задоволено позов ОКП "Луганська обласна паливо-енергетична компанія"; зобов’язано ЗАТ "Луганський ливарно-механічний завод" поставити на користь ОКП "Луганська обласна паливо-енергетична компанія" продукцію за договорами № 16-1198/т від 30.11.1998 та № 76-1299/т від 29.12.1999 на суму 65 663 грн. 17 коп.; стягнуто з ЗАТ "Луганський ливарно-механічний завод" на користь ОКП "Луганська обласна паливо-енергетична компанія" витрати по сплаті державного мита в сумі 656 грн. 63 коп., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 69 грн.

На примусове виконання вищевказаного рішення арбітражним судом видано накази від 26.04.2001 №3/102.

18.05.2001 державним виконавцем державної виконавчої служби Артемівського районного управління юстиції винесено постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 8 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" у зв’язку з тим, що відносно боржника ЗАТ "Луганський ливарно-механічний завод" ухвалою арбітражного суду Луганської області від 25.07.2000 порушено провадження у справі про банкрутство.

05.01.2009 ЗАТ "Луганський ливарно-механічний завод" звернулось до господарського суду Луганської області із заявою про визнання наказів арбітражного суду Луганської області від 26.04.2001 № 3/102 такими, що не підлягають виконанню.

Згідно п. 15 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно ст.14 цього Закону.

За п.1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Господарські суди попередніх інстанцій зазначають, що відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ОКП "Луганська обласна паливо-енергетична компанія" за вказаними вимогами є конкурсним кредитором, а відтак, враховуючи винесення господарським судом Луганської області ухвали від 18.03.2003 про порушення провадження у справі № 11/64б про банкрутство ЗАТ "Луганський ливарно-механічний завод" і опублікування про це повідомлення у газеті "Голос України" від 03.06.2003 № 101(3101) та відповідно до п.1 ст.14 даного Закону був зобов’язаний протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмову заяву з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують – рішення суду, накази та постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, ОКП "Луганська обласна паливо-енергетична компанія" не дотрималося вимог п.1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За п. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд Луганської області у п.2 ухвали від 09.01.2004 у справі № 11/64б визначив, що вимоги кредиторів, які не були заявлені в строк, встановлений для їх подання, вважаються погашеними.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ЗАТ "Луганський ливарно-механічний завод" та визнав один наказ арбітражного суду Луганської області від 26.04.2001 № 3/102 про стягнення з ЗАТ "Луганський ливарно-механічний завод" на користь ОКП "Луганська паливно-енергетична компанія" витрат по сплаті державного мита в сумі 656 грн. 63 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 69 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Місцевий господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошові вимоги ОКП "Луганська паливно-енергетична компанія" по стягненню з ЗАТ "Луганський ливарно-механічний завод" витрат по сплаті державного мита в сумі 565 грн. 63 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 69 грн. є погашеними, оскільки не заявлені ОКП "Луганська паливно-енергетична компанія" у справі про банкрутство ЗАТ "Луганський ливарно-механічний завод" у встановлений законом строк.

Господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до положень ст. 117 ГПК України даний наказ є таким, що не підлягає виконанню.

За п.8.12 Рекомендацій від 04.06.2004 №04-5/1193 Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) погашення вимог кредиторів щодо цивільно-правових зобов’язань, що відбувається внаслідок застосування ч. 2 ст. 14 Закону, слід вважати припиненням цих зобов’язань відповідно ч. 1 ст. 598 ЦК України.

Відносно вимог про зобов’язання ЗАТ "Луганський ливарно-механічний завод" поставити на користь ОКП "Луганська паливно-енергетична компанія" продукцію за договорами № 16-1198/т від 30.11.1998 та № 76-1299/т від 29.12.1999 на суму 65 663 грн. 17 коп., місцевий господарський суд встановив, що ці вимоги мають не грошовий характер, тому вимоги ОКП "Луганська паливно-енергетична компанія" про визнання наказу про зобов’язання поставити продукцію на відповідну суму грошових коштів таким, що не підлягає виконанню, є необґрунтованими.

Стосовно вимоги ЗАТ "Луганський ливарно-механічний завод" в частині зупинення стягнення за наказами господарського суду Луганської області від 26.04.2001 № 3/102, місцевий господарський суд зазначає про те, що то така вимога є необґрунтованою, оскільки ЗАТ "Луганський ливарно-механічний завод" не надало доказів такого стягнення, крім того, виконавче провадження за вказаними наказами зупинено 18.05.2001 у зв’язку з тим, що відносно боржника була розпочата процедура банкрутства.

Господарський суд апеляційної інстанції вважає, що зобов’язання ЗАТ "Луганський ливарно-механічний завод" по поставці продукції на суму 65 663 грн. 17 коп. є припиненими в силу закону, а саме за ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Стаття 111-7 ГПК України встановлює, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши у касаційному порядку застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) та ст. 117 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість винесеної місцевим господарським судом ухвали про часткове задоволення заяви ЗАТ "Луганський ливарно-механічний завод" та визнання наказу арбітражного суду Луганської області від 26.04.2001 №3/102 про стягнення з ЗАТ "Луганський ливарно-механічний завод" на користь ОКП "Луганська обласна паливо-енергетична компанія" витрат по сплаті державного мита в сумі 656 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 69 грн. таким, що не підлягає виконанню та відмови в задоволенні решти вимог заяви.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитором у справі про банкрутство є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Вимоги про зобов’язання ЗАТ "Луганський ливарно-механічний завод" поставити на користь ОКП "Луганська паливно-енергетична компанія" продукцію за договорами № 16-1198/т від 30.11.1998 та №76-1299/т від 29.12.1999 на суму 65 663 грн. 17 коп. мають не грошовий характер.