Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. –головуючого (доповідача), Гончарука П.А, Стратієнко Л.В.,

за участю представників: позивача –Муляра О.І.,

відповідача –

розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Вікос" на рішення господарського суду Вінницької області від 13 січня 2009 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 9 квітня 2009 року у справі за позовом Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Вікос" до ТзОВ "Тріумф" про стягнення 9822, 51 грн.,

Позивач звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до відповідача про стягнення 8552,54 грн. заборгованості за товар, поставлений за накладними №ВК-0000289 від 08.02.2005 року та №ВК-0000381 від 18.02.2005 року, 1141.68 грн. інфляційних втрат, 128,29 грн. річних за прострочення грошових зобов’язань.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 13 січня 2009 року (суддя Н.Говор) в позові відмовлено, в зв’язку з пропуском строку позовної давності.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 9 квітня 2009 року рішення суду залишене без змін.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати вказані судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.4 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі видаткових накладних №ВК-0000289 від 08.02.2005 року, №ВК-0000381 від 18.02.2005 року та на підставі довіреності серії ЯИТ №793471 від 08.02.2005 року, позивач передав відповідачу товар на загальну суму 8552,54 грн.

Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки інший строк оплати товару сторонами у видаткових накладних встановлений не був, то відповідач мав розрахуватись з позивачем після отримання товару.

Згідно ч.5 ст. 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Розглядаючи справу, господарські суди попередніх судових інстанцій дійшли правильного висновку про те, що право пред'явити

вимогу про оплату переданого товару за накладними №ВК-0000289 від 08.02.2005 року та №ВК-0000381 від 18.02.2005 року у позивача виникло відповідно 08.02.2005 року та 18.02.2005 року.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч.3 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як правильно встановлено судами, відповідач звернувся до суду з заявою про застосування строку позовної давності щодо заявлених позовних вимог, оскільки позивач звернувся до суду з пропуском встановленого законом строку позовної давності.

Враховуючи викладене, місцевий суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, обгрунтовано відмовив позивачеві в задоволенні позову.

За таких обставин, оскаржувані судові рішення є законними і такими, що прийняті відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

Рішення господарського суду Вінницької області від 13 січня 2009 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 9 квітня 2009 року залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Вікос" – без задоволення.