Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - доповідача (головуючого), Гончарука П.А., Стратієнко Л.В.,

за участю повноважних представників: позивача –

відповідача –

розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укрінбанк" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 8 квітня 2009 року у справі за позовом товариства "Укрінбанк" до ТзОВ сільськогосподарського підприємства "Нива" про стягнення 42451,53 грн.,

Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача про стягнення 42451,53 грн. збитків.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 18 лютого 2009 року (суддя Петухов М.Г.) позов задоволений. Стягнуто з відповідача на користь позивача 42451,53 грн. збитків, судові витрати.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 8 квітня 2009 року рішення суду скасоване. Прийняте нове рішення. В задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач просить її скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 25 вересня 2003 року між АТ "Укрінбанк" та ДП "Агропродукт" було укладено кредитну угоду №1412, за умовами якої ДП "Агропродукт" взяло на себе зобов'язання перед позивачем з погашення боргу по відкритій кредитній лінії з лімітом заборгованості у 100000 грн.

3 грудня 2003 року між AT "Укрінбанк" та TOB "Агат" було укладено договір застави №1412/4, згідно з яким у забезпечення вимог кредитної угоди №1412 TOB "Агат" надало позивачу в заставу належне йому майно, визначене в п.1.1 даного договору застави, а саме: трактор К-701 (реєстраційний номер 5358РД, номер машини 9108518, номер двигуна 09388), який належить TOB "Агат" на підставі свідоцтва про реєстрацію машини, виданого 03.12.2003 року Млинівською районною інспекцією держтехнагляду за серією АА №241972, заставною вартістю 75000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому TOB "Агат" за згодою позивача було здійснено наступну заставу майна, заставленого за договором застави №1412/4.

Відповідно до умов нотаріально посвідченого договору застави транспортних засобів від 04.02.2005 року, укладеного між TOB "Агат" та TOB СП "Нива", TOB "Агат" виступило майновим поручителем за зобов'язаннями покупця - ДП "Агропродукт" за договором поставки №34/02 від 03.02.2005 року на умовах товарного кредиту цукру-піску на суму 60000 грн. та передало у заставу рухоме майно трактор К-701, 1993 року, номер машини 9108518, номер двигуна 09388, реєстраційний номер 5358 РД, що належить TOB "Агат" на праві власності, договірною вартістю 75000 грн.

На час підписання договору заставне майно перебувало у володінні і користуванні заставодавця - TOB "Агат".

Рішенням господарського суду від 14 грудня 2005 року по справі №17/351 було задоволено позовні вимоги AT "Укрінбанк"про стягнення з ДП "Агропродукт"заборгованості в сумі 39279,99 грн. за кредитною угодою №1412 від 25.09.2003 року.

18 квітня 2006 року згідно з актом приймання-передачі транспортних засобів TOB "Агат" передало, в рахунок погашення заборгованості за договором поставки від 03.02.2005 року №34/02 та на підставі договору застави транспортних засобів від 04.02.2005 року, на виконання рішення державного виконавця Державної виконавчої служби у Млинівському районі, відповідачеві трактор К-701, 1993 року випуску, номер машини 9108518, номер двигуна 09388, реєстраційний номер 5358 РД, який належав TOB "Агат" на праві власності.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 06.03.2006 року по справі №19/14 за позовом AT "Укрінбанк" в особі Рівненської філії AT "Укрінбанк" до TOB "Агат" позов задоволений частково та звернено стягнення на заставлене майно, що належить TOB "Агат", а саме: трактор К-701, 1993 року випуску, номер машини 9108518, номер двигуна 09388, реєстраційний номер 5358 РД.

Постановою Державної виконавчої служби у Млинівському районі від 19.05.2006 року, на підставі п.1, 6 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ був повернутий стягувачеві, оскільки вказаний трактор було передано товариству з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" на підставі акту прийому-передачі від 18.04.2006 року.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2007 року у справі №11/01 вказаний акт прийому-передачі був визнаний недійсним.

Розглядаючи справу, апеляційним господарським судом, з наявних в матеріалах справи документів, правильно було встановлено, що ухвалою господарського суду Рівненської області по справі №19/14 від 30 листопада 2007 року змінено спосіб та порядок виконання рішення господарського суду у даній справі та звернено стягнення на трактор К-701, який належить TOB "Агат", але знаходиться у інших осіб та виданий відповідний наказ.

Актом від 1 жовтня 2008 року, виданим ДВС у Дубенському районі було встановлено, що трактор знаходиться у відповідача, але з нього знято всі вузли та агрегати, а саме: колеса, мотор та кабіну, внаслідок чого трактор розукомплектовано.

З огляду на викладені обставини, позивач звернувся з позовом до суду, вважаючи, що йому внаслідок протиправних дій відповідача по розукомплектуванню трактора, який є предметом застави, були завдані збитки в сумі 42451,53 грн., що становить суму боргу за невиконаним наказом господарського суду Рівненської області від 03.04.2006 року у справі №19/14.

В силу ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між протиправними діями особи, самою шкодою та наявністю вини (умислу або необережності).

Відсутність причинного зв'язку, як складової цивільного правопорушення робить неможливою відповідальність відповідача.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Розглядаючи справу, апеляційний господарський суд правильно встановив, що посилання скаржника на наявність понесених ним збитків, виниклих у зв'язку з розукомплектуванням трактора, як таких, що знаходяться в причинному зв'язку з діями відповідача є безпідставними і документально не підтвердженими, оскільки між сторонами у справі не існує будь-яких правовідносин.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 42451, 53 збитків.

За таких обставин, постанова суду, як прийнята з вірним застосуванням норм матеріального права, відповідає вимогам закону і обставинам справи, тому підстав для її зміни немає.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 8 квітня 2009 року залишити без змін, а касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укрінбанк" – без задоволення.