Рішенням Господарського суду Черкаської області (суддя Скиба Г.М.) від 25.09.2008 року у справі № 13/3763 позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача 58 767,84 грн. основного боргу, 587,68 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду (головуючий суддя Тарасенко К.В., судді –Мостова Г.І., Шкурдова Л.М.) від 20.01.2009 року у справі № 13/3763 рішення Господарського суду Черкаської області від 25.09.2008 року скасовано; прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.01.2009 року, а рішення Господарського суду Черкаської області від 25.09.2008 року залишити без змін, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.

Відзиву на касаційну скаргу відповідач не надіслав.

Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України" звернулося з позовом до ТОВ "Імені Черняховського" про стягнення 58 67,84 грн. на відшкодування вартості безпідставно набутого майна –зерна в кількості 22,060 тони, яке, після розірвання договору зберігання сторін, не може бути повернуто в натурі позивачу відповідачем через його відсутність у останнього. Нормативно позов обґрунтовано посиланням на ст. 1213 ЦК України.

Судами встановлено, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.12.2006 року по справі №04/4911 за позовом ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" до ТОВ "Імені Черняховського" про стягнення 241 605 грн. та за зустрічним позовом ТОВ "Імені Черняховського" до ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" про розірвання договору та стягнення 32 017 грн., позовні вимоги за первісним позовом було задоволено у повному обсязі та присуджено до стягнення з ТОВ "Імені Черняховського" на користь ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" вартість насіння у розмірі 241 605 грн. Зустрічний позов задоволено частково, розірвано договір про надання послуг по зберіганню насіння від 15.09.2004 року №С-204, стягнуто з ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" на користь ТОВ "Імені Черняховського" суму боргу за зберігання насіння у розмірі 740,85 грн.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.03.2007 року, яка набула чинності, рішення Господарського суду Черкаської області від 19.12.2006 року у справі №04/4911 було частково скасовано та прийняте нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" до ТОВ "Імені Черняховського" про стягнення 241 605 грн. вартості насіння загальною кількістю 175 тон, частково задоволені позовні вимоги ТОВ "Імені Черняховського" до ДП "Держрезервнасінфонд", а саме розірвано договір про надання послуг по зберіганню насіння від 15.09.2004 року №С-204 та присуджено до стягнення з останнього на користь ТОВ "Імені Черняховського" 822,50 грн. за надані послуги по зберіганню насіння.

Відповідно до статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються. Зважаючи на те, що договір зберігання від 15.09.2004 року №С-204 є розірваним з 21.03.2007 року, насіння озимої пшениці першої репродукції загальною кількістю 175 тон підлягало поверненню ДП "Держрезервнасінфонд", оскільки підстава для його зберігання відпала.

Зі складу ТОВ "Імені Черняховського", на виконання листа №138-4-07/985 від 17.05.2007 року ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" про відпуск ТОВ "Зірка" 175 тон насіння озимої пшениці першої репродукції (а.с.42), було відпущено останньому 152,94 тон озимої пшениці сорту "Миронівська-65" першої репродукції, що підтверджується довіреністю ЯНУ № 739022 від 30.05.2007 року виданої на ім’я Бондар Тетяни Тимофіївни, та видатковими накладними: № РН-0000032 від 08.06.2007 року, РН-0000033 від 12.06.2007 року, РН-0000034 від 14.06.2007 року. Решту насіння озимої пшениці сорту "Миронівська-65" першої репродукції у кількості 22,060 тони відповідачем ТОВ "Зірка" відпущено не було.

Задовольняючи позов про відшкодування відповідачем позивачу вартості 22,060 тони насіння озимої пшениці сорту "Миронівська-65" першої репродукції в сумі 58 767,84 грн. місцевий господарський суд правомірно виходив із наступного.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч.1 ст. 1212 ЦК України).

01.11.2007 року ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" та ТОВ "Імені Черняховського" було проведено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей (насіння), в результаті встановлена фактична відсутність на складі ТОВ "Імені Черняховського" насіння озимої пшениці 1 сорту "Миронівська-65" першої репродукції у кількості 22,060 тони, про що свідчить опис контрольної перевірки інвентаризації цінностей (а.с.17).

Відповідача було двічі повідомлено про безпідставність набуття ним насіння озимої пшениці 1 сорту "Миронівська-65" першої репродукції у кількості 22,060 тони, що підтверджується листами: №138-2/4-14/2 від 09.01.2008 року, №138-2/4/-14/13 від 30.05.2008 року, з одночасною вимогою забезпечити його (насіння) повернення (а.с.18, 21-22), які залишені відповідачем без належного реагування.

З відповіді начальника Уманської районної державної насіннєвої інспекції вбачається про відсутність апробації у відповідача озимої пшениці "Миронівська-65" першої репродукції (а.с.60); комісійний акт від 24.09.2008 року свідчить про відсутність у відповідача насіння озимої пшениці "Миронівська-65" першої репродукції (а.с.62).

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ч.2 ст. 1213 ЦК України).

Встановивши факт відсутності безпідставно набутого майна позивача на складі відповідача та, встановивши, що вартість 22,060 тони насіння озимої пшениці першої репродукції становить 58 767,84 грн., місцевий господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги про відшкодування вартості безпідставно набутого майна.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову апеляційний суд вмотивував свою позицію недоведеністю позивачем факту відсутності зерна на складі відповідача, і, відповідно, факту неможливості повернути зерно позивачу зі складу відповідача.

При цьому апеляційний суд безпідставно виходив із того, що в описі контрольної перевірки інвентаризації цінностей (а.с.17) від 01.11.2007 року, яким встановлена фактична відсутність на складі ТОВ "Імені Черняховського" насіння озимої пшениці 1 сорту "Миронівська-65" першої репродукції у кількості 22,060 тони, останнє продовжує обліковуватись за даними бухгалтерського обліку. Колегія суддів вважає, що факт обліку зерна в первинних бухгалтерських документах відповідача не спростовує висновок суду першої інстанції про його фактичну відсутність на складі останнього на момент проведення інвентаризації.

Також, апеляційний суд, пославшись на дані результату аналізу насіння №2926-27 від 21.10.2008 року, проведеного Уманською районною державною насіннєвою інспекцією, згідно якого проводився аналіз озимої пшениці сорту "Мирон-65" у кількості 25т врожаю 2007 року (а.с.123), зробив висновок, що на момент звернення позивача до суду - червень 2008 року - у відповідача на складі було наявне та зберігалось належне позивачеві насіння пшениці. Колегія суддів вважає, що оцінений апеляційним судом доказ складений після прийняття судом першої інстанції рішення, отже, підтверджує певні обставини, зокрема, факт подання відповідачем на аналіз Уманській районній державній насіннєвій інспекції партії №2 насіння озимої пшениці "Мирон-65", одержаних від вл. врожаю 2007 року, масою 25т станом на 21.10.2008 року, проте, знов таки, не спростовує факт відсутності останньої на складі відповідача на момент прийняття рішення судом першої інстанції.

З огляду на наведене постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі законного і обґрунтованого рішення місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п.6 ч.1 ст. 111-9, ч.1 ст. 111-10, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.01.2009 року у справі № 13/3763 –задовольнити.