Зобов’язано Броварську районну спілку споживчих товариств повернути самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,04 га, яка розташована за адресою: м.Бровари, вул.Гонти,16 Броварській міській раді та привести земельну ділянку у придатний для використання стан.

Стягнено з Броварської районної спілки споживчих товариств на користь місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища Броварської міської ради Київської області - 3476,53 грн. шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Постановою від 13.02.09 Київського міжобласного апеляційного господарського суду рішення від 18.11.2008 господарського суду Київської області залишено без змін.

Судові рішення мотивовано тим, що відповідач з порушення вимог чинного законодавства не оформляв право власності або користування земельною ділянкою і не законно її використовує.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Броварська районна спілка споживчих товариств звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що господарськими судами порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 23, 54, 79 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 152, 211, 212 Земельного кодексу України,

Колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.

Господарським судом відповідно до актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складених державним інспектором Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київської області від 15.10.2007 за №2883/39, від 10.12.07за № А 3928/39 та акта обстеження земельної ділянки від 02.04.2008 за №111/39 встановлено, що Броварська районна спілка споживчих товариств самовільно займає земельну ділянку, площею 0,04 га за адресою: вул. Гонти,16 у м. Бровари Київської області, за відсутності документів, які посвідчують право володіння або користування земельною ділянкою, що є порушенням ст. 125 Земельного кодексу України.

Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області 15.10.2007 відповідачу винесено припис №2883/39 про усунення виявлених порушень, який до цього часу не виконано.

За фактом порушення природоохоронного законодавства складено протокол №02883 про адміністративне правопорушення від 15.10.2007 та постанова №03-5/9-3/11 від 01.11.2007 про накладення адміністративного стягнення в розмірі 170,00грн.

Господарським судом також встановлено, що відповідач у встановленому чинним законодавством порядку не оформив право власності або користування земельною ділянкою площею 0,04 га за вищевказаною адресою і, як наслідок, незаконно її використовує.

Згідно з розрахунком управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області, складеного на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року №963 "Про затвердження методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу" (963-2007-п) розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки становить 3476,53 грн.

Колегія суддів вважає, що господарським судом при розгляді справи не було забезпечено всебічний, повний і об’єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, як це передбачено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Рішеннями Броварського міськрайонного суду Київської області від 30.11.2005 у справі № 2-7812/05 та від 12.10.2007 у справі №2-3496/2007 за Броварською районної спілкою споживчих товариств визнано право власності на об’єкти нерухомого майна, розташовані по вул. Гонти,16 у м. Бровари. При цьому технічна документація на вказані об’єкти нерухомості знаходиться в Бюро технічної інвентаризації для подальшого оформлення права власності.

За твердженням Броварської районної спілки споживчих товариств, вони неодноразово зверталися до Броварської міськради з клопотаннями щодо оформлення землекористування на земельну ділянку по вул. Гонти,16 у м. Бровари для експлуатації та обслуговування існуючих будівель, однак, відповідне рішення радою так і не було прийнято.

Господарськими судами при розгляді справи не досліджено наявність (відсутність) вини з боку відповідача у не оформленні права на спірну земельну ділянку.

Крім того, господарськими судами не проведено розмежування понять "самовільно зайнята земельна ділянка" та "використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів", що мало місце в даному випадку, що призвело до прийняття помилкових рішень у справі.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Особи, які нанесли шкоду навколишньому природному середовищу порушенням природоохоронного законодавства несуть цивільну відповідальність і зобов'язані в повному обсязі відшкодувати нанесену ними шкоду.

Правовою підставою відшкодування шкоди є склад цивільного правопорушення, необхідними елементами якого є: протиправна поведінка –дії чи бездіяльність, настання шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою та наявність вини особи, яка завдала шкоду.

Наявність всіх зазначених умов є обов’язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити наявність обставин, які дають підстави для покладення на відповідача обов'язку відшкодування шкоди.

Відсутність хоча б однієї складової правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої ст. 1166 Цивільного кодексу України.

У цьому зв’язку судами не досліджено наявність складу правопорушення в діях відповідача.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Зважаючи на те, що відповідно зі ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд господарському суду.

При новому розгляді справи принагідно повно та всебічно вияснити всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову від 13.02.09 Київського міжобласного апеляційного господарського суду та рішення від 18.11.2008 господарського суду Київської області зі справи № 4/166-08 скасувати.