розглянувши касаційну скаргу Дочірнього підприємства Кримської спілки риболовецьких колгоспів "Торгівельно-промисловий комплекс "Море" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.04.2009р.

у справі №2-9/9876-2008 господарського суду АР Крим

за позовом Дочірнього підприємства Кримської спілки риболовецьких колгоспів "Торгівельно-промисловий комплекс "Море"

до відповідача Приватного підприємства "Кримська рибна компанія "Діскавері"

про застосування наслідків нікчемного правочину

зустрічним позовом Приватного підприємств а"Кримська рибна компанія "Діскавері"

до Дочірнього підприємства Кримської спілки риболовецьких колгоспів "Торгівельно-промисловий комплекс "Море"

про визнання договору дійсним

за участю представників:

ДП КСРК "Торгівельно-промисловий комплекс "Море" –не з’явилися;

ПП "Кримська рибна компанія "Діскавері" –не з’явилися

Дочірнє підприємство Кримської спілки риболовецьких колгоспів "Торгівельно-промисловий комплекс "Море" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом та просило суд застосувати наслідки нікчемної угоди –договору купівлі-продажу №1-04/08 від 15.04.2008р., який укладено між ним та відповідачем у справі –Приватним підприємством "Кримська рибна компанія", шляхом припинення правовідносин між ним та відповідачем.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідна угода не посвідчена нотаріально, у зв’язку з чим є нікчемною. При цьому, зобов’язання за такою угодою сторонами не виконувались (а.с.2-3).

Відповідач у справі – ПП "Кримська рибна компанія "Діскавері" просило суд провадження у даній справі припинити на підставі п.11 ч.1 ст. 80 ГПК України, посилаючись на те, що договір, який підлягає реєстрації, вважається укладеним з моменту його реєстрації. Оскільки спірний договір нотаріально не посвідчений та не зареєстрований, правовідносини за ним не виникли (а.с.23-24).

Також, відповідач відхиляє заявлені вимоги посилаючись на фактичне часткове виконання сторонами її умов (а.с.56).

До прийняття рішення по суті заявлених вимог, відповідач у справі –ПП "Кримська рибна компанія "Діскавері" для спільного його розгляду з первісним позовом подало зустрічний позов про визнання договору № 1-04/08 від 15.04.2008р. дійсним.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що ДП КСРК "Торгівельно-промисловий комплекс "Море" передало правовстановлюючі документи на об’єкт купівлі-продажу ПП "Кримська рибна компанія "Діскавері", яке, у свою чергу, 05.02.2008р. здійснило попередню оплату вартості об’єкта купівлі-продажу, однак, позивач ухиляється від нотаріального посвідчення відповідного договору (а.с.25-28).

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.12.2008р. зустрічний позов прийнято для спільного його розгляду з первісним (а.с.55).

Позивач у справі –ДП КСРК "Торгівельно-промисловий комплекс "Море" у відзиві на зустрічний позов заявлені вимоги відхиляє, вказуючи на те, що:

- не відповідають дійсності доводи відповідача щодо виконання зобов’язань за договором в частині сплати вартості предмета купівлі-продажу, оскільки платіж, на який посилається відповідач, здійснено на виконання умов договору №36/Z-пор.-07-02, який укладено між ТОВ "Лінарт" та ТОВ "Укрпромбанк";

- фактичної передачі об’єкта купівлі-продажу не відбулось;

-відповідач не звертався до нотаріуса щодо посвідчення спірного договору (а.с.71-72).

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.03.209р. провадження у даній справі за первісним та зустрічним позовами припинено на підставі п.11 ч.1 ст. 80 ГПК України (а.с.78-80).

Припиняючи провадження у справі за первісним позовом, суд першої інстанції виходив з того, що первісні та зустрічні позовні вимоги стосуються правочину, який є неукладеним, отже, не породжує у його сторін прав та обов’язків.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.04.2009р. ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.03.2009р. скасовано, а справу передано на розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим (а.с.101-106).

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційна інстанція виходила з того, що судом першої інстанції неправильно застосовано п.11 ч.1 ст. 80 ГПК України, чим позбавлено сторони можливості захисту права, яке вони вважають порушеним.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, ДП КСРК "Торгівельно-промисловий комплекс "Море" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить її скасувати, залишивши в силі ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.03.2009р.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального права (а.с.111-112).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу п.11 ч.1 ст. 80 ГПК України, на яку посилався суд першої інстанції, провадження у справі підлягає припиненню, якщо відсутній предмет спору.

Зазначена норма була неправильно застосована судом першої інстанції, що вірно встановлено апеляційною інстанцією з огляду на таке.

Предметом спору у дані справі за зустрічним позовом є дійсність договору купівлі-продажу №1-04/08 від 15.04.2008р., який укладено між ДП КСРК "Торгівельно-промисловий комплекс "Море" та ПП "Кримська рибна компанія "Діскавері".

Обґрунтовуючи зустрічні вимоги, відповідач посилався, зокрема, на досягнення згоди по всіх істотних умовах такого договору при його підписанні сторонами та вчиненні на виконання зобов’язань за таким договором дій, а також ухилення позивача від нотаріального посвідчення такого договору.

Припиняючи провадження за зустрічним позовом, суд першої інстанції виходив з того, що:

- такий договір суперечить чинному законодавству;

- відповідачем не доведено виконання зобов’язань за таким договором та ухилення позивача від нотаріального посвідчення такого договору.

Отже, фактично суд першої інстанції розглядав спір за зустрічним позовом у даній справі по суті заявлених у ньому вимог, що суперечить його ж висновку про відсутність предмета спору. Крім того, під час розгляду таких вимог не встановлено, що такий договір був нотаріально посвідчений, щоб свідчило про відсутність предмету спору. Таким чином, не має підстав стверджувати про відсутність спору щодо дійсності такого договору між сторонами.

Так, в силу ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. При цьому, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Припиняючи провадження у справі за первісним позовом, суд першої інстанції виходив з того, що його вимоги як і вимоги зустрічного позову стосуються правочину, який є неукладеним.

Разом з тим, предметом спору за первісним та зустрічним позовом не є вимоги щодо визнання такого договору недійсним.

Вимогою первісного позову є вимога припинити правовідносини, які виникли з договору купівлі-продажу №1-04/08 від 15.04.2008р. Таким чином, вирішуючи такий спір, суд має з’ясувати чи є відповідний договір підставою для виникнення правовідносин. У разі, якщо судом буде з’ясовано, що відповідний договір не є укладеним або укладений, однак, є недійсним і підстав для задоволення зустрічних вимог про визнання такого договору дійсним не має, лише тоді у нього будуть підстави для припинення провадження у справі на підставі п.11 ч.1 ст. 80 ГПК України, однак, лише в частині первісних вимог, враховуючи відсутність факту виникнення відповідних правовідносин, які позивач просить припинити у первісному позові.

В силу ч.4 ст. 106 ГПК України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали про припинення провадження у справі справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Отже, суд апеляційної інстанції правильно, скасовуючи ухвалу у даній справі про припинення провадження за первісним та зустрічним позовами направив справу на розгляд місцевого господарського суду.

За таких обставин, підстав для зміни чи скасування постанови апеляційної інстанції не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України, колегія суддів

постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.04.2009р. у справі №2-9/9876-2008 господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін, а касаційну скаргу Дочірнього підприємства Кримської спілки риболовецьких колгоспів "Торгівельно-промисловий комплекс "Море" –без задоволення.