розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Кіровоград" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.02.2009 у справі господарського суду Кіровоградської області №12/78 за позовом акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Кіровоград" до фермерського господарства "Галина" про стягнення суми

за участю представників сторін:

від позивача: Поповкіної Ю.В.,

від відповідача: не з’явилися,

Позивач –акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Кіровоград" у вересні 2008 року звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до відповідача –фермерського господарства "Галина" про стягнення 185000грн. збитків в розмірі вартості втраченого заставленого майна та 10000грн. штрафу.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2008, дата підписання –11.11.2008 (суддя МакаренкоТ.В.), позов акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Кіровоград" до фермерського господарства "Галина" задоволено з підстав його правомірності та обґрунтованості, стягнуто з відповідача на користь позивача 185000грн. збитків та 10000грн. штрафу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.02.2009 (судді: ЛисенкоО.М. –головуючий, ВиноградникО.М., ДжихурО.В.) рішення господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2008 скасовано; в задоволенні позовних вимог відмовлено у зв’язку з відсутністю правових підстав для його задоволення.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.02.2009 скасувати, а рішення господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2008 залишити без змін.

В обґрунтування касаційних вимог скаржник посилається на неповне з'ясування судом апеляційної інстанції обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) від імені якого діяла філія "Відділення Промінвестбанку в м.Олександрія Кіровоградської області" (банк), що згідно наказу Голови Правління Промінвестбанку №6 від 22.01.2008 реорганізовано у безбалансове відділення філії "Відділення Промінвестбанку в м.Кіровограді" та фізичною особою-підприємцем ЗасядькоО.В. (позичальник) 06.03.2006 укладено кредитний договір №16, і внесено зміни до нього 04.10.2006 за №1 та 26.02.2007 за №2, згідно умов яких банк надав позичальнику кредит у розмірі 250000грн.

Згідно рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.09.2007, яке набрало законної сили стягнуто з фізичної особи-підприємця ЗасядькоО.В. заборгованість по відсотках за кредитним договором №16 від 06.03.2006 у розмірі 14671,22грн.

Постановою відділу державної виконавчої служби Олександрійського МРУЮ від 17.05.2008 виконавчий документ (наказ господарського суду Кіровоградської області № 16/294 від 03.10.2007) повернуто стягувачу, оскільки у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення та заходи щодо його розшуку виявились безрезультатними.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №16 позивачем з майновим поручителем - фермерським господарством "Галина" 06.03.2006 укладено договір застави №16/1 та зміни до нього №1 згідно умов яких предметом застави є автотранспорт та сільськогосподарська техніка.

Актом від 15.09.2008 перевірки наявності, стану та вартості вказаного майна, який складено сторонами справи встановлено, що відсутнє майно передане у заставу позивачу згідно договору вартістю 25000грн. за адресою вказаною у договорі.

У зв’язку з відсутністю заставленого майна з метою задоволення вимог за кредитним договором №16 від 06.03.2006, позивач просить стягнути з відповідача 185000грн. збитків у розмірі вартості втраченого майна, а також 10000грн. штрафу за порушення умов договору щодо повідомлення або заміни предмету застави у випадку загибелі, втрати, пошкодження або відчуження предмету застави, посилаючись на пункти 3.1.1, 3.1.4, 4.1.1, 4.1.2, 4.1.6, 6.1, 6.2, 6.3, 7.1 договору застави, норми статті 589, частин 1, 2 статті 587 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду, яким позов задоволено, виходив з того, що позивачем не доведена наявність збитків та причинно-наслідковий зв'язок. Відповідно до вимог чинного законодавства України, в разі відсутності хоча б одного з елементів складу цивільного правопорушення боржник звільняється від відповідальності.

Проте висновки судів обох інстанцій є передчасними, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

Судами обох інстанцій не залучено до участі у справі боржника за кредитним договором - фізичну особу-підприємця ЗасядькоО.В.

Аналіз наведених доводів в їх сукупності свідчить про неповне з’ясування судами фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, і про порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставинами обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, рішення судів обох інстанцій підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об’єктивного встановлення обставин справи, прав та обов’язків сторін, і відповідно до вимог чинного законодавства вирішити спір.

Згідно частини 1 статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9- 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Кіровоград" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2008 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.02.2009 у справі №12/78 скасувати.