Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. –головуючий, судді Львов Б.Ю. і Мамонтова О.М.,

розглянувши касаційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків,

на ухвалу господарського суду Харківської області від 25.02.2009

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.2009

зі справи № 11/08-09

за позовом Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі –Відділення АМК)

до фізичної особи –підприємця Соловйова Дмитра Олександровича (далі –Підприємець), с. Бабаї Харківського району Харківської області,

про стягнення 18 785 грн.,

Відділення АМК звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Підприємця 17 000 грн. штрафу та 1 785 грн. пені за прострочення сплати штрафу, а всього 18 785 грн.

Ухвалою названого суду від 25.02.2009 (суддя Черленяк М.І.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.2009 (колегія суддів у складі: Карбань І.С. –головуючий суддя, судді Терещенко О.І., Шутенко І.А.), провадження у даній справі зупинено "до розгляду по суті Харківським окружним адміністративним судом справи № 2а-31223/09/2070 та набрання рішенням по вказаній справі законної сили".

У прийнятті зазначених судових рішень попередні судові інстанції з посиланням на статтю 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) виходили з неможливості розгляду цієї справи до вирішення пов’язаної з нею справи № 2а-31223/09/2070, що розглядається Харківським окружним адміністративним судом, за позовом Підприємця до Відділення АМК про визнання недійсним рішення.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Відділення АМК просить ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм процесуального права, а справу передати на розгляд місцевого господарського суду.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися.

У судовому процесі в господарських судах позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені в статті 1 ГПК України, тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні та фізичні особи.

Відповідно до статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

За приписами статті 60 Закону України від 11.01.2001 № 2210-Ш "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.

Відповідно до пункту 13 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі – КАС України (2747-15) ) Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою статті 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Зазначені норми статті 12 ГПК України та статті 60 Закону № 2210 щодо підвідомчості спорів за участю органів Антимонопольного комітету України господарським судам, якраз і є законодавчими приписами стосовно передбаченого статтями 2, 4 КАС України іншого порядку судового вирішення, а саме –вирішення спорів господарськими судами в порядку господарського судочинства.

Таку ж правову позицію викладено й у пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 (v3-2-700-05) № 3.2-2005, де також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".

Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів та підлягає вирішенню за правилами ГПК України (1798-12) .

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- підставою для позову в даній справі визначено рішення адміністративної колегії Відділення АМК від 25.09.2008 № 70-К;

- у матеріалах справи наявна ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2009 про відкриття провадження в адміністративній справі № 2а-31223/09/2070 за позовом Підприємця до Відділення АМК про визнання недійсним згаданого рішення адміністративної колегії Відділення АМК від 25.09.2008 № 70-К.

Відповідно до частини першої статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються (встановлюються) іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно в даній справі.

У цьому разі такої неможливості не існувало, а тому у місцевого господарського суду (з висновком якого погодилася й апеляційна інстанція) не було підстав для зупинення провадження в даній справі.

За таких обставин попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування норми процесуального права –частини першої статті 79 ГПК України, в зв’язку з чим ухвала місцевого господарського суду від 25.02.2009 та постанова апеляційного господарського суду від 01.04.2009 з даної справи підлягають скасуванню відповідно до частини першої статті 111-10 ГПК України, а справа на підставі частини четвертої статті 11113 названого Кодексу підлягає передачі на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись статтями 111-9- 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

1. Касаційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Харківської області від 25.02.2009 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.2009 зі справи № 11/08-09 скасувати.