Рішенням господарського суду Дніпропетровської області № 5/364 від 13.06.02р. з Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський південнотрубний завод" стягнуто на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 1 млн. 126934 грн. 28 коп. інфляційних втрат і 3% річних,1700 грн. держмита,118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що був виданий наказ від 25.06.02р. № 5/364.

29.10.2008р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява відповідача про розстрочку виконання судового рішення від 13.06.02р. № 5/364 строком до 31.03.2018 року, згідно запропонованого графіку.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2008р. розстрочити виконання судового рішення від 13.06.02р. № 5/364 строком до 31.03.2018р. згідно графіку.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.03.2009р. (колегія суддів у складі: Крутовських В.І.- головуючий, судів Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.) вказану ухвалу залишено без змін.

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" не погоджуючись з постановою та ухвалою у справі звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та відмовити в задоволенні заяви ВАТ "Нікопольський південно трубний завод" про розстрочку виконання судового рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2002р. № 5/364, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.06.2002р. господарським судом Дніпропетровської області винесено рішення по справі 5/364 за позовом державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до відкритого акціонерного товариства "Нікопольський південнотрубний завод", яким присуджено до стягнення з ВАТ "Нікопольський південно трубний завод" на користь ДП НАЕК "Енергоатом" суму 1 126934 грн. 28 коп. інфляційних втрат і 3% річних, 1700 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На виконання цього рішення господарським судом Дніпропетровської області було видано наказ № 5/364 від 25.06.2002р.

24.07.2002р. ВДВС Нікопольського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Дніпропетровської області № 5/364 від 25.06.2002р.

20.11.2003р. господарським судом Дніпропетровської області порушено провадження у справі № Б/26/139/03 про банкрутство ВАТ "Нікопольський південнотрубний завод".

Відповідно до п.8 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника виконавче провадження підлягає обов`язковому зупиненню.

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" у випадку, передбаченому п.8 ст. 34 вищезазначеного закону виконавче провадження зупиняється до розгляду питання по суті.

24.12.2003 року в газеті "Урядовий кур`єр" № 234 було опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Нікопольський південнотрубний завод"

Згідно п.1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" у терміни, передбачені законодавством, подало до господарського суду письмову заяву №11616/35 від 30.12.03 року про визнання грошових вимог у сумі 4 829 422 грн. 07 коп., що підтверджено відповідними документами, у тому числі і наказом господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2002р. по справі № 5/364 на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2002р., і включення ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до реєстру кредиторів у справі про банкрутство ВАТ "Нікопольський південнотрубний завод".

Заяву ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" господарським судом Дніпропетровської області розглянуто та визнано обґрунтованою. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2004 року по справі № Б/26/139/03 вимоги позивача в сумі 4 829 422,07 грн., в тому числі 1 128 752,28 грн., вказаних в рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2002р. по справі № 5/364, включено до реєстру вимог кредиторів четвертої групи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2007р. по справі № Б26/139/03 затверджено мирову угоду у справі про банкрутство ВАТ "Нікопольський південнотрубний завод", укладену 24.10.2007 року між ВАТ "Нікопольський південнотрубний завод" та комітетом кредиторів, включених до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до затвердженої судом мирової угоди встановлено графік погашення кредиторської заборгованості четвертої черги реєстру вимог кредиторів, якою фактично досягнуто згоди між ВАТ "Нікопольський південнотрубний завод" та ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про розстрочення суми боргу 1 128 752грн. 28 коп., вказаної в рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2002р. по справі № 5/364, яка входить в загальну суму боргу 4 829 422 грн. 07 коп.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що враховуючи викладене, а також результати роботи, проведеної протягом 2004-2007 року по задоволенню вимог кредиторів третьої черги в повному обсязі, відповідно до статті 33 Закону України "Про виконавче провадження", статті 121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою сторони господарський суд, який видав виконавчий документ, і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

А оскільки зазначена вище мирова угода погоджена всіма кредиторами четвертої черги і затверджена ухвалою господарського суду Дніпропетровської області, а тому графік погашення заборгованості відповідача перед кредиторами має на увазі пропорційне погашення заборгованості. На виконання вказаної мирової угоди та графіку погашення кредиторської заборгованості четвертої черги реєстру вимог кредиторів, відповідачем було перераховано суму боргу за 2008 рік у розмірі 56437,61 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 1086 від 26.12.2008р.

Тож враховуючи вищевикладене, судами попередніх інстанцій зроблені висновки, що заява відповідача про розстрочення заборгованості в сумі 1 128 752,28 грн. є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з прийнятими судовими рішеннями, оскільки згідно постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" від 29.12.76 №11 (v0011700-76) (із змінами та доповненнями) та ст.ст. 84, 105 ГПК України обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Прийняті у даній справі судові рішення вказаним вимогам не відповідають, так як ні суд першої інстанцій, ні апеляційний господарський суд під час розгляду справи, заяви про розстрочку не з’ясували до кінця дійсні (правові) підстави для розстрочки, а тому ухвалені у справі судові рішення не містять повного юридичного аналізу обставин справи, а правові висновки, що містяться в них, не ґрунтуються на конкретних матеріально-правових нормах.

Зокрема суди не звернули увагу, що поряд з Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) до виконавчого провадження підлягає застосуванню Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Проте в даному випадку Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) встановлює додаткові підстави для закінчення виконавчого провадження, зокрема, у зв'язку із припиненням грошових зобов'язань в силу закону відповідно до ст. 202 ГК України, ст. 598 ЦК України.

Нормами ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" погашеними визнаються задоволенні вимоги кредиторів, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну, зобов'язання або припинення зобов'язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до закону вважаються погашеними.

Згідно ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" ухвала господарського суду про припинення провадження в резулятивній частині якої викладений текст мирової угоди щодо сум і строків оплати їх боржником є виконавчим документом.

Суди ж задовольняючи заяву про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.02 №5/364 строком до 31.03.2018р., не врахували, що згідно вищевикладеного в даного випадку відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) повинно виконуватись не рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.02р. у справі № 5/364, а ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2007р. у справі № Б26/139/03.

Відтак ні суд першої, ні суд апеляційної інстанції не забезпечили всебічний розгляд справи, з оцінкою всіх доказів і доводів сторін в їх сукупності, як того вимагає ст. 43 ГПК України, щоб суттєво вплинуло на правильність встановлення дійсних обставин справи та, відповідно, на їх юридичну оцінку і правильність застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що в силу вимог ст. 111-7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, Вищий господарський суд України вважає за необхідне скасувати прийняті у справі рішення в повному обсязі з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно з'ясувати всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від цього прийняти основане на законі рішення.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.

Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.03.2009р. та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2008р. скасувати.